Оформлення пенсії, її нарахування чи перерахунок — це питання до відділень Пенсійного фонду. Соціальна допомога від держави — до управлінь соціального захисту. І хоч обидві послуги стосуються соціальної сфери, щоб їх отримати, доводиться відвідувати різні органи соцзахисту. І часто не ті, що розташовані найближче до заявника, а ті, що за місцем реєстрації. У кожній установі під час звернення зроблять копії паспорта й ідентифікаційного коду, попросять написати майже ідентичні заяви, надати майже ті самі документи (за якими теж потрібно ходити в різні держструктури). Тут є особистий контакт із чиновником — сприятливе підґрунтя для корупції. Далі подані документи сформують у дві паперові справи, які оброблятимуть підрозділи кожної установи, дублюючи багато в чому функції один одного. А потім треба ще йти по результат.

Цей приклад вирішення пересічними українцями своїх соціальних питань нині навів заступник міністра соціальної політики з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Валерій Бушков, додавши, що іноді доводиться звертатися й до більшої кількості органів соцзахисту, маючи різні соціальні питання. Але посадовець заявив, що протягом двох років соціальний сервіс для громадян кардинально зміниться. Адже Мінсоцполітики напрацювало й презентувало Стратегію цифрової трансформації соцсфери.

Набір проблем серйозний

Валерій Бушков нагадав, що соцсфера — це понад 860 мільярдів гривень видатків на рік, які розподіляють між 20 мільйонами людей. Адміністрування соцсфери: понад 70 ділових процесів, більш як 60 тисяч працівників, видатки — понад 13 мільярдів гривень на рік.

«Але ця величезна система не працює ефективно. Серед основних її проблем — ускладнена доступність громадян до соцпідтримки, зокрема через корупційні прояви, хоч останнім часом триває робота над спрощенням її оформлення, запроваджується можливість отримувати послуги дистанційно. А якщо доведеться відвідувати установи, то створюють максимально комфортні умови. Також немає належного інформування громадян про їхні соцправа й реалізацію, складні й непрозорі процедури розподілу і здійснення соцвидатків. Роздутий бюрократичний апарат, значні адмінвидатки, дублювання функцій, тривалий час на документообіг часто на паперових носіях, величезні паперові архіви, недостатня інтеграція інформаційної системи соцсфери до інших державних інформресурсів. За окремими видами соцвиплат гроші з бюджету до конкретної людини потрапляють через 5—6 банківських операцій, які не простежуються в єдиному інформаційному просторі. Це стосується і звітів про витрачання коштів. Звідси ризики помилок та зловживання коштами», — каже він.

Система матиме нове обличчя

Проблеми різні, але коріння в них одне: брак єдиного інформаційного та операційного середовища, в межах якого мають відбуватися всі ділові процеси. Саме це має виправити Стратегія цифрової трансформації соцсфери. Ключові підходи трансформації: створення єдиної інформаційної системи соціальної сфери (ЄІССС), за допомогою якої адмінструватимуться всі види державної соцпідтримки; повна інтеграція ЄІССС та платформи «Дія»; можливість використання ЄІССС для обслуговування громадян державними органами й іншими операторами (ЦНАПами, банками, поштовими підприємствами тощо); створення ЄІССС на технологічній базі чинних інформаційних систем і реєстрів соцсфери, зокрема реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду.

«Чому саме на базі цього реєстру? Бо тут наявна інформація про все доросле населення, його трудову діяльність, соціальні права. У реєстрі функціонують системи, які забезпечують призначення, перерахунки і здійснення соцвиплат, розгляд пов’язаних із цим звернень; автоматизують і централізують процес розподілу видатків; забезпечують оцифрування паперових документів, надання електронних послуг. Реєстр взаємодіє з 12 іншими держреєстрами, має потужну технічну інфраструктуру, зокрема основний та резервний центри обробки даних, і комплексну систему захисту інформації, насамперед персональних даних. На базі реєстру вже запроваджено такі сервіси: електронна трудова книжка, пенсійний калькулятор, автоматична пенсія тощо. Тож на основі реєстру можна швидко створити технологічний фундамент ЄІССС уже наприкінці цього — на початку наступного року», — переконаний Валерій Бушков.

За його словами, соцсфера після створення ЄІССС матиме нове обличчя. По-перше, докорінно зміниться соціальний сервіс для громадян: у кожній соцустанові можна буде вирішити всі питання з одержання соцпідтримки, можливість обслуговування незалежно від місця реєстрації, із часом усі питання вирішуватимуть дистанційно через єдиний соціальний вебпортал, який має бути створено на платформі «Дія». Перші соцсервіси на «Дії» з’являться вже цьогоріч.

По-друге, докорінно зміняться ділові процеси у соцсфері, організація та управління системою. Так, на базі реєстру застрахованих осіб буде створено єдиний соціальний реєстр. Ця підсистема міститиме дані про всіх одержувачів будь-яких видів соцпідтримки, а також у ньому відображатимуть усю інформації про їх надання. До реєстру перенесуть дані з усіх реєстрів, пов’язаних із соцсферою. Також запрацює підсистема єдиних соцпроцесів. У ній централізовано і в автоматичному режимі здійснюватимуться всі операції, ділові процеси, пов’язані з наданням будь-якого виду соцпідтримки, не буде дублювання ділових процесів, відпаде потреба в діяльності численних офісів соцорганів на місцях. Запрацює підсистема соціального казначейства, за допомогою якої централізовано здійснюватимуть усі фінансові операції, пов’язані із соцсферою. Соцвиплати спрямовуватимуть із бюджету безпосередньо на банківські рахунки громадян. Запрацює підсистема електронного бюджету соцсфери, за допомогою якої відбуватиметься планування, розподіл, аналіз, моніторинг і контроль усіх соцвидатків, жоден рух коштів не залишиться непоміченим, не буде протиправного витрачання коштів. Ще одна підсистема — єдиний електронний архів соцсфери.

Чіткий термін

«За сприятливих умов створення ЄІССС можливе за 1,5—2 роки. У вересні розраховуємо на затвердження стратегії та плану її реалізації урядом. Два місяці відводимо на підготовку й узгодження нормативних документів і технічного завдання, до пів року відводимо на пілотні проєкти зі створення технологічного фундаменту та інтеграцію з «Дією» основних електронних ресурсів і послуг у соцсфері. До року — на узагальнення підсумків пілотних проєктів, уточнення технічного завдання, створення адміністратора системи (відпаде потреба в численних відомчих адміністраторах), ухвалення всіх нормативно-правових актів і початок промислової експлуатації. До двох років піде на завершення міграції даних з інформсистем соцсфери до ЄІССС, оцифрування паперових документів», — каже Валерій Бушков.

Цифрова трансформація соцсфери вигідна і громадянам, і державі. Люди матимуть зручний і доступний сервіс, зможуть отримати послугу (виплату) за кілька хвилин не виходячи з дому (подолання корупції). Вигоди для держави: оптимізація видатків, зокрема за рахунок впорядкування планування та здійснення виплат, верифікації їх одержувачів; прозорий розподіл і контроль видатків; скорочення щонайменше вдвічі адмінвидатків і бюрократичного апарату; повний перехід на електронний документообіг.