The Atlantic: закриття парків через коронавірус - погана ідея
В усьому світі: від Цюріха до Сент-Луїса, - влада закриває парки і й громадські місця на підставі того, що збір натовпів сприяє поширенню коронавірусу. Нещодавно чиновники в Лондоні оголосили в роздратованому повідомленні в Twitter, що закривають парк Броквелл, тому що близько 3 тисяч людей ходили туди, щоб насолодитися весняним теплом.
В короткостроковій перспективі закриття парків може бути виправданим, зважаючи на переповнені лікарні й усі надзвичайні зусилля, націлені стримати поширення COVID-19. Але в середньостроковій і довгостроковій перспективі це може виявитися помилкою, яка призведе до небажаних наслідків на багатьох рівнях. Про це на сторінках The Atlantic пише професор Університету Північної Кароліни Зейнеп Туфекчі.
"Попри вимогу до людей дотримуватися соціального дистанціювання й інших інструкцій для боротьби з пандемією, закриття всіх парків і скверів недоречне, контрпродуктивне і навіть шкідливе", - вважає автор.
Перш за все, тому, що закриття парків "пахне" авторитаризмом. Приміром, після закриття Броквеллу в Лондоні з'явилися фото, як два поліцейських оточили одинокого чоловіка, який засмагав абсолютно сам. Нікого не було поблизу окрім працівників поліції, у яких, напевне, є й більш важлива робота. Така жорсткість може навіть погіршити ситуацію, якщо добровільне виконання обмежень сьогодні переросте в спротив завтра.
Автор визнає, що довгострокова політика важлива, особливо зважаючи на те, що пандемія навряд чи закінчиться через кілька тижнів. Цілком вірогідно, що соціального дистанціювання доведеться дотримуватися ще рік. Це означає, що потрібно знайти спосіб зберегти жорсткі обмеження впродовж тривалого часу. Фізичні вправи надворі і на сонці важливе не лише для задоволення, а й для збереження здоров'я і витривалості населення. Саме тому потрібно встановити правильні політичні підходи зараз. Якщо закрити парки зараз, відкрити їх знову буде важче. Влада може "упертися рогом", і тоді проблема стане ще більш гострою. Заміть цього потрібен розумний і життєздатний підхід.
Прогулянки на вулиці, вправи, сонце і свіже повітря добре впливають на імунну систему й здоров'я і погано на віруси. Існує переконливий зв'язок між фізичними заняттями і силою імунної системи. Нестачу вітаміну D, який синтезує людське тіло під дією сонячного проміння, вже досить давно пов'язують з більшою уразливістю до респіраторних захворювань.
"Час на свідому повітрі й сонці - настільки сильні фактори у боротьбі з вірусними інфекціями, що у дослідженні за 2009 році на тему надзвичайного успіху польових шпиталів підчас епідемії грипу в 1918 році наголошувалося, що в розпал наступної пандемії (гадаю цієї!) ми повинні "заохочувати громадськість проводити якомога більше часу надворі" в рамках заходів з охорони здоров'я", - пише автор.
Психічне здоров'я - теж важлива частина витривалості, яка знадобиться для боротьби з пандемією. Підтримка морального духу буде дуже важлива в довгостроковій перспективі. А активність надворі - один з найбільших антидепресантів і стимуляторів психічного здоров'я, про який відомо людству і ефект від якого інколи перевершує препаративну терапію. Про це говорять клінічні дослідження. Стрес здатен серйозно підірвати імунітет. А заборона виходити на свіже повітря й насолоджуватися невеличкими змінами в середовищі точно посилять стрес для багатьох людей.
"Ми можемо зіштовхнутися зі спалахом самогубств і насильства через великий стрес й ізоляцію, з якими зіштовхнуться окремі люди й сім'ї. Академія ВПС США спочатку запровадила жорстку ізоляцію для кадетів через коронавірус, але була змушена скасувати це рішення після двох трагічних самогубств. Домашнє насильство - інша реальна проблема. Відсутність можливості вийти в інше місце хоча б на годину може сильно погіршити ситуацію в деяких сім'ях", - зауважує автор.
На відміну від погано провітрених будівель, які часто допомагають поширенню інфекцій, сонце і природна вентиляція надворі допомагають скоротити загрозу зараження. Це не означає, що можна "смажитися" на сонці й вважати себе дезінфікованим чи що можна ігнорувати правила соціального дистанціювання.
"Хоч ми не повинні допускати виникнення у будь-якому парку ситуації в дусі концертів, коли люди щільно стоять плечем до плеча, немає причин панікувати, якщо кілька тисяч будуть засмагати в парку завбільшки з Броквелл, площа якого сягає 50 гекратрів і може легко розмістити багато тисяч людей зі значною дистанцією між ними", - йдеться в статті.
