Порівнюємо податкове навантаження в Україні та різних країнах Європи
Український бізнес в переважній більшості впевнений, що податкові ставки необхідно зменшувати. Деякі наші підприємці взагалі вважають, що мають справу з одними з найвищих податків в Європі. З огляду на те, що майже 50% вітчизняної економіки перебуває у тіні, в це твердження повірити нескладно. Чи дійсно податкове навантаження в Україні настільки високе навіть за мірками провідних європейських держав, де показники оподаткування зазвичай також досить значні?
Порівняння податку на прибуток
Величина податку на прибуток в Україні становить 18%. Приблизно такі ж показники діють в Польщі та Угорщині (по 19%) та Швейцарії (17.92%). Але навіть у цих країн оподаткування істотно відрізняється від українського. Наприклад, у Швейцарії використовується диференційована ставка, яка залежить від регіону. В одних місцях податок на прибуток дорівнює 11.5%, а в інших - понад 24%. В Угорщині більш привілейоване становище має малий бізнес, для якого ставка дорівнює всього 10%.
У більшості країн Західної Європи податок на прибуток істотно вище, ніж у нас. У Німеччині він дорівнює 30%, у Франції - 33%, в Бельгії - 34%. Правда, в цих державах, як правило, передбачаються різні податкові пільги, зазначає Андрій Анатолійович Гмирін, доцент кафедри кримінального права та кримінології Університету державної фіскальної служби України. Приміром, французькі підприємства перші два роки після відкриття взагалі не платять податок на прибуток, а потім рік виплачують лише 1/4 від всієї ставки (8,25%), далі 50% (тобто 16.5%), а потім 75%, та лише з шостого року виходять на повні 33%.
Є країни в Європі (та світі), де податок на прибуток взагалі не вилучається. До таких належить Естонія, а також багато острівних держав, таких як Багами, Віргінські острови, тощо.
Середня європейська ставка дорівнює 22.09%, а в Україні податок на прибуток нижче за неї.
Порівняння ПДВ
Податок на додану вартість у нас дорівнює 20%. Аналогічні ставки діють у Франції, Словаччині, Австрії та інших європейських країнах. У більшості держав ПДВ знаходиться в межах від 17-23%. Найвищі європейські ставки в Угорщині (27%), потім йде Норвегія, Румунія та Хорватія (по 25%), слідом - Фінляндія (24%). Цікаво, що ПДВ також може відрізнятися для різних сфер. Наприклад, на харчові продукти в Угорщині ставка дорівнює 18%, а в Фінляндії - 14%.
Взагалі без ПДВ обходяться переважно багаті нафтові держави з Перської затоки, на зразок Кувейту та Бахрейну. Також немає цього податку в Гонконзі і деяких офшорних країнах. У США ПДВ також відсутній, але замість нього діє податок з продажів (від 4 до 11%).
В цілому, в Україні величина податку на додану вартість знаходиться на одному рівні з загальноєвропейськими показниками.
Порівняння прибуткового податку
Податок, що утримується з доходу фізосіб (він же прибутковий або ПДФО), в Україні становить 18%. У багатьох країнах Європи він в середньому вище, але найчастіше ставка диференційована і зростає разом зі збільшенням добробуту європейців.
У Німеччині при доходах до 9 тисяч доларів ПДФО не стягується, а при їх розмірі понад 285 тисяч у.о. становить найвищі 45%. В Австрії прибутковий податок відсутній при доходах до 12.5 тисяч доларів, а ось тим, хто заробляє понад 58 тис., доведеться віддати 50%.
Незмінні як в Україні ставки ПДФО в багатьох інших пострадянських країнах. У Латвії ставка дорівнює 25%, Естонії - 20%, Литві - 15%, Білорусі - 13%. Досить приваблива ставка в Болгарії - всього 10%.
Немає такого податку в нафтових країнах, на кшталт ОАЕ, Брунею, тощо. У США діє відразу два аналоги прибуткового податку - федеральний та на рівні штату. Його величина залежить від доходів і наявності сім'ї.
Порівняння внесків на працю і загального податкового навантаження
По більшості перерахованих податків Україна точно не лідер за розміром ставок. Трохи інша ситуація характерна для виплат, які припадають на фонд оплати праці. За даними Світового банку, сумарно цей показник у нас становить 24.8% від прибутку підприємств, що вище ніж в Болгарії і Сербії (близько 20%), Перу і Болівії (відповідно 11% і 19%), а дві останні латиноамериканські країни можна порівняти з нашою за рівнем економічного розвитку. У Грузії внески за працю взагалі відсутні.
З урахуванням цих податків, сумарне податкове навантаження на бізнес досягає 41,5%, що більше ніж в більшості країн Східної Європи. Так, в Польщі цей показник дорівнює 40,7%, в Угорщині - 40,3%, в Латвії - 36%, а у Грузії - лише 9.9%.
А ось якщо порівнювати загальне навантаження з розвиненими країнами, то Україна все одно позаду, адже у Німеччині майже половина прибутку бізнесу йде на податки (49%), в Австрії - 51,5%, а у Франції - понад 60%. Але слід пам'ятати, зазначає Андрій Гмирін, що тут діють прогресивні шкали, є різні податкові пільги і процедури відшкодування. У нас ставки здебільшого уніфіковані, а різні пільгові умови найчастіше працюють лише на папері або занадто бюрократизовані.
Що робити: знижувати податки чи ні?
Формально українські податкові ставки не виглядають захмарними або надміру високими. Хоча сам принцип порівняння дуже умовний, оскільки будь-яка система оподаткування дуже індивідуальна та специфічна. Прямого зв'язку між величиною податків й успішністю держави немає, упевнений Андрій Гмирін. Так, є багаті держави, які обрали шлях низьких податків. Це Швейцарія, США, Сінгапур і Гонконг, Ірландія. Є чимало й інших прикладів, коли високі податки також не заважають загальній спроможності та добробуту. Це Німеччина, Бельгія, Норвегія, Франція, Нідерланди. Серед бідних країн також можуть бути різни податки, наприклад, в Габоні або Камеруні вони досить великі, а в Монголії або Ботсвані - низькі.
До чого ж прагне Україна? Оптимальний варіант - до низьких податкових ставок. Принаймні такий варіант краще підходить нам на етапі реформування, активної боротьби з корупцією, створення ефективних державних інститутів, здатних захищати приватну власність, права бізнесу і інвесторів. Зниження податкових ставок, упевнений автор проекту податкової реформи Андрій Гмирін, стане ключовим стимулом для економічного розвитку та детінізації економіки, важливим допоміжним інструментом залучення інвестицій.
До реалізації сценарію з високими податками Україна також може прийти. Але для цього вкрай важливі розвинені державні інститути та свідоме громадянське суспільство, яке повністю контролює владу. В такому випадку витрачатися усі податкові надходження будуть лише за призначенням, а не так, як часто буває у нас...