Шесть самых скандальных вопросов для Киевсовета

У колонці минулого тижня я розповіла про шість найскандальніших питань, які нова Київрада отримала у спадок, але, звичайно, їх набагато більше. Нижче — наступна шістка об'єктів щодо яких ми з вами слідкуватимемо за роботою депутатів у комісіях, їх голосуваннями на сесіях та публічними висловлюваннями.

У Протасовому Яру, який є не лише зеленою зоной, а й найулюбленішим місцем зимового відпочинку киян, забудовник мав намір збудувати ЖК «Tourbillon». Будівництво планувалося із значним перевищенням висотності (+/-99 метрів) та без необхідних погоджень Мінкульта та СУППР. Проти будівництва виступила громада Протасового Яру та дуже велика кількість київських активістів, і завдяки ініціативі їм було прийнято рішення про повернення цій території статусу зеленої зони та скасовано дозвіл на виконання будівельних робіт. Тепер нова Київрада має надати 15 гектарам Протасового Яру статус парку та підтримати громаду у апеляційному суді (адже забудовник оскаржує скасування дозволу на будівництво).

Чкалівській сквер

Невеличкий, але дуже популярний завдяки фантастично гарному фонтану, сквер на перехресті вулиць Олеся Гончара та Богдана Хмельницького вже багато років є полем запеклої битви між забудовником та місцевими мешканцями й активістами. Будувати хочуть висотний ЖК впритул до скверу, який планують звести частково на території Інституту геологічних наук НАН України, яка для забудови взагалі не призначена. У цьому протистоянні вже були суди, скандали із земельною комісією, відмова у поновленні договору оренди, творчі акції, масові втечі депутатів із сесійної зали засідань під час розгляду питання скверу та розлогі інтерв'ю забудовника, у яких місцевих мешканців називали «псевдоактивістами», а ЖК у сквері - подарунком долі.

Нові київські депутати можуть заново розірвати договір по двом ділянкам цієї забудови у разі, якщо забудовнику все ж таки вдасться поновити його через суд, ініціювати припинення права постійного користування щодо земельної ділянки Інституту геології та звернутись до департаменту охорони культурної спадщини/Мінкульту щодо непогодження будь-яких дозвільних документів, пов’язаних із будівництвом.

Центральний гастроном

Центральний гастроном на Хрещатику, 40/1 згорів у червні 2017 року. Досі невідомо, чи це була випадковість, чи умисне знищення майна (підпал на пам’ятці архітектури дуже типовий для київських забудовників і саме за такою статтею поліція відкрила кримінальне провадження), але наразі громадськість більше хвилює проект його реставрації. Перший проект не передбачав конфлікту, адже у ньому не було збільшення етажності будинку. Але вже після публікації цього проекту, у листопаді 2019 року Департамент містобудування та архітектури КМДА несподівано видав забудовнику містобудівні умови, які дозволяють будівництво висотою двадцять сім метрів.

Через карантин процес реставрації призупинився, але за ним необхідно слідкувати, щоби знакова трьохповерхова будівля у центрі Хрещатику не перетворилася на дев’ятиповерхівку.

Садиба Мурашка

«Садиба Мурашка» на Малій Житомирській є памʼяткою історії та архітектури, яка досі існує виключно завдяки принциповості її останнього мешканця, математика Олександра Глухова.

У 1995 році київська влада повідомила, що «Садибу Мурашку» необхідно реконструювати (впродовж багатьох років після цього ЗМІ повідомляли про знос та нове будівництво на її місці), а її жителів — виселити. Потім будівля кілька разів горіла, її періодично відмикали від комунікацій, а у 2008 році передали приватній фірмі. Завдяки єдиному мешканцю садиби, його численним скаргам, зверненням та участі у судових засіданнях в 2012 році садибу Мурашка та земельну ділянку, на якій вона розташована, вдалося повернути до комунальної власності, а у 2015 році й Верховний Суд визнав недійсною передачу «Садиби Мурашка» у приватну власність.

Станом на 2020 рік будівля визнана аварійною але не вирішено питання ані з відселенням Олександра Глухова, ані з механізмом подальшого збереження пам’ятки. Олександру Глухову було запропоновано переселитись із «Садиби Мурашка» на околицю Києва, у так звану «Мишоловку», від чого він відмовився. Через це кілька тижнів тому «Садибу Мурашка» відключили від газо- та водопостачання за ініціативою Департаменту культури КМДА, незважаючи на пандемію, погодні умови та наявність у будівлі літніх людей. Відключення від інженерних мереж позиціонувалось, як необхідні протиаварійні роботи. Вирішенням проблеми із реконструкцією «Садиби Мурашка» є надання Олександру Глухову рівноцінної заміни житла, оприлюднення проекту реконструкції та його проведення під контролем громадськості.

Поділ Град Вінтаж

Будівництво ЖК «Поділ Град Вінтаж» на Вознесенському узвозі, 28−30, входить до числа найбільш скандальних у Києві, та відомо не лише завдяки протесту місцевих мешканців та активістів, а й через незвично брудні методи, які використовує забудовник — поліція називає протестуючих «злочинним угрупуванням» та проводить у них обшуки.

Воно здійснюється із значним перевищенням висотності, на території громадських будівель та споруд (там не допускається житлове будівництво), в Центральному історичному ареалі, на території пам’ятки ландшафту та історії та пам’ятки археології. Причини протесту — порушення закону та неймовірна перевантаженість цієї ділянки Подолу новими висотними будівництвами, через які Верхній та Нижній Вали вже є місцем постійних заторів.

Земельна ділянка належить на праві постійного користування Українському товариству сліпих, тому елітний ЖК активно експлуатує тему надання квартир людям з порушеннями зору, хоча й досі нема жодних даних про те, яку саме кількість квартир у ЖК таким людям пропонують.

Будівництво активізувалось після того, як навесні 2020 року розпочалася реформа ДАБІ.

Наразі одним із шляхів унеможливлення скандального будівництва є припинення Київському учбово- виробничому підприємству No3 Українського товариства сліпих права постійного користування земельною ділянкою на Вознесенському узвозі, 28−30.

Дитячий санаторій «Салют» на Гоголівській

У 2007 році Київрада вирішила обміняти будівлі та споруди дитячого санаторію «Салют», розташовані у центрі столиці, на ремонт інвестором дитячого санаторію «Ялинка» у Пущі-Водиці. Такий обмін по суті є прихованою приватизацією, і у процесі її здійснення були порушення порядку проведення та вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини.

Спроби передати будівлі та споруди дитячого санаторію «Салют» через розпорядження КМДА можуть поновитися за дев’ятої каденції депутатів Київради, тож їх позиція цілком може стати визначальною для цієї пам’ятки архітектури.

Перші два засідання нової Київради плануються вже наступного тижня, тож невдовзі у цій колонці коментуватиму не виклики, які постають перед новими представниками киян, а їх роботу з цими викликами.