Кримська платформа: що це таке і чи допоможе Україні повернути Крим
Володимир Зеленський дав спеціальне інтерв'ю, в якому багато говорив про український Крим.
Напередодні саміту його дітища - "Кримської платформи" - Володимир Зеленський заявив, що Росія не може любити Крим так, як люблять його українці.
23 серпня в Києві відбудеться установчий саміт Кримської платформи. Мета цієї зустрічі, в якій планують взяти участь представники кількох десятків країн і міжнародних організацій, домогтися, аби тема повернення Криму до складу України не зникала зі світового порядку денного.
Якими ще є цілі Кримської платформи, які є застереження і як до неї ставиться Росія та інші держави - розповідаємо коротко у питаннях і відповідях.
Що це - саміт, ініціатива, організація?
Кримська платформа - це дипломатична ініціатива, започаткована Україною. Мета - за допомогою міжнародних організацій і лідерів країн світу домагатися деокупації Криму.
23 серпня відбудеться установчий саміт Кримської платформи, на якому планується ухвалити підсумковий документ - хартію чи декларацію. Цей документ буде відкритим до підписання і після саміту.
За задумом Києва, Кримська платформа діятиме постійно, аж до повернення Криму до складу України. Перший заступник міністра закордонних справ Еміне Джапарова називає платформу "консультативно-комунікаційним механізмом" за участі дипломатів, політиків, громадських активістів.
Коли і як виникла Кримська платформа
Вперше термін "Кримська платформа" пролунав від президента Володимира Зеленського.
У вересні 2020 року, перебуваючи на 75-й сесії Генеральної асамблеї ООН, президент України закликав країни-учасниці приєднатися до створення такої платформи. Через місяць цю ідею Зеленський обговорював із президентом Туреччини Реджепом Ердоганом.
У березні 2021-го Володимир Зеленський своїм указом затвердив стратегію деокупації та реінтеграції Криму.
Указ також передбачав створення оргкомітету з підготовки та проведення в Україні установчого саміту Кримської платформи. Головою оргкомітету став міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
- Справа про держзраду Януковича: то хто здав Крим?
- Чия вода у Керченській протоці?
- "Я не мав російського паспорта і мене вигнали з Криму"
П'ятий президент Петро Порошенко заявляв, що ініціатива Зеленського базується на стратегії деокупації Криму, яку впроваджувала його команда, починаючи з 2014 року.
Порошенко нагадував, що у 2014-му за ініціативи України Генасамблея ООН ухвалила "резолюцію 100", коли 100 країн засудили анексію Криму Росією. За словами експрезидента, з того часу українська влада постійно домагалася міжнародної підтримки України у питанні Криму.
- Олексій Резніков: "Росіяни неймовірно прагматичні, практичні й розумні люди"
- Як фермерам у Криму спочатку дали права на землю, а потім забрали
Проте, як вказують опоненти Порошенка, усі ці заходи відбувалися на різних міжнародних рівнях, у той час, як єдиного координаційного майданчика, яким має стати Кримська платформа, не було.
Якою є головна мета
Як кажуть ініціатори Кримської платформи, попри невизнання окупації Криму світом, питання деокупації півострова зникло з порядку денного міжнародної політики.
Тому ключовим є створення міжнародної переговорної платформи задля того, щоб тема Криму не зникала із порядку денного не лише України, а й інших держав і міжнародних організацій.
Ініціатори також вважають, що учасники Кримської платформи мають змусити Росію сісти за стіл переговорів для обговорення мирного процесу деокупації.
Еміне Джапарова каже про п'ять пріоритетних напрямів України на цьому шляху:
- консолідація міжнародної політики невизнання будь-якої зміни статусу Криму;
- посилення санкцій проти Росії;
- захист прав людини і міжнародного гуманітарного права, відновлення прав корінного кримськотатарського народу;
- безпека в Азово-Чорноморському регіоні та за його межами;
- подолання екологічних та економічних наслідків окупації.
Окрім того, ініціатори кажуть про особливу увагу питанню кримських політв'язнів на "окупованому півострові".
Які країни підтримують Кримську платформу
За даними МЗС України, станом на початок серпня 30 країн і міжнародних організацій підтвердили участь у саміті Кримської платформи.
Як каже міністр Дмитро Кулеба, "ще ніколи така кількість держав не збиралася в Україні для проведення подібного заходу на рівні президентів, прем'єр-міністрів, голів парламентів, членів урядів".
Згоду на участь дали Велика Британія, Канада, Естонія, Литва, Латвія, Молдова, Туреччина, Франція, Нідерланди. Проте остаточно ще не відомо, на якому рівні будуть представлені ті країни.
Публічно оголосили про свою участь президент Польщі Анджей Дуда, президент Латвії Егілс Левітс, президентка Словаччини Зузана Чапутова, президент Європейської Ради Шарль Мішель, генеральний секретар Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич.
США у статусі представника президента Байдена представлятиме міністр транспорту Пітер Буттіджедж, низку країн представлятимуть міністри закордонних справ.
Окрім того, 180 експертів із 33 країн планують долучитися до Кримської платформи.
Як реагує Росія
Ставлення до Кримської платформи з боку Кремля вкрай критичне. Москва неодноразово попереджала, що вважає участь іноземних країн у саміті Кримської платформи "недружнім кроком щодо Росії" і "зазіханням на її територіальну цілісність".
"Всі зусилля Києва щодо повернення Криму є нелегітимними і не можуть сприйматися інакше, як загроза агресії проти двох суб'єктів Російської Федерації. Ще раз нагадуємо, що вважатимемо участь будь-яких країн і організацій в таких діях, включаючи ініціативу Кримська платформа, як недружній щодо Росії крок, як пряме зазіхання на її територіальну цілісність", - заявляла речниця російського МЗС Марія Захарова.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба за менше ніж місяць до саміту заявляв, що Росія шантажує та погрожує іншим країнам, аби вони не долучалися до Кримської платформи.
"Деяким країнам вкрай важко під цим тиском Москви. На цьому тлі участь держав у Кримській платформі - це дуже простий тест на те, з ким вони у питанні окупованого Криму: з Росією і агресією чи з Україною і міжнародним правом?" - наголошував міністр.
Як зазначає експерт Інституту світової політики Євген Магда, лише напередодні саміту стане зрозуміло, наскільки дієвою була протидія Росії.
"Проте припускаю, що потужність російського впливу є вагомою, і можливо персональний склад представників різних країн на саміті буде нижчим, ніж очікує Київ", - каже він в коментарі ВВС News Україна.
ГО "Медійна ініціатива за права людини", аналізуючи роботу російських ЗМІ, спрямовану у тому числі на міжнародну аудиторію, робить висновок, що Росія позиціює Кримську платформу як суто дискусійний, експертний майданчик, без жодного політичного впливу, який не матиме результатів.
"Завдання цих наративів очевидне - посіяти зневіру та просувати думку, що Україна безсила в питаннях деокупації Криму", - зазначає ВВС News Україна координатор організації Марія Томак.
Якими є застереження до Кримської платформи
Про те, що Кримська платформа може лишитися лише дискусійним, експертним майданчиком, кажуть і в Україні.
Ключовим лишається питання, якими будуть механізми деокупації Криму.
"Важливим є не рівень присутності на саміті Кримської платформи, а рівень інституційної спроможності, - зазначає Євген Магда. - Приміром, чи з'являться посади спецпредставників США, ЄС, Організації ісламської єдності, які вестимуть постійні переговори про реінтеграцію Криму. Чи обговорюватимуться питання нових санкцій проти Росії, чи шукатиме світова спільнота, а не лише українська влада, нові механізми підтримки українських громадян окупованого Криму".
Проте сам факт винесення теми деокупації Криму на високий політичний і міжнародний рівень, консолідація навколо цієї теми - це вже важливий крок, вважають урядовці та експерти.
Як висловився в інтерв'ю ВВС віцепрем'єр-міністр Олексій Рєзніков, Кримська платформа має стати колегіальним суб'єктом взаємодії з Росією щодо Криму.
