В Україні зафіксовано більше двох тисяч несанкціонованих сміттєзвалищ
В Україні цілі регіони постають перед загрозою сміттєвого колапсу. Силами державних екологічних інспекторів у минулому році було зафіксовано більше двох тисяч несанкціонованих сміттєзвалищ.
Як повідомляють в Держекоінспекції, найбільш засміченими є Харківська та Херсонська області. За минулий рік на всій території нашої держави було виявлено більше двох тисяч безхазяйних сміттєзвалищ, яких близько 60% ліквідовано. Але сфера поводження з відходами залишається в Україні вкрай проблемной. Упродовж 2020 року Держекоінспекція розраховувала понад 100 мільйонів гривень збитків у сфері поводження з відходами.
“Більше двох тисяч несанкціонованих сміттєзвалищ було зафіксовано силами державних екологічних інспекторів у минулому році під час перевірок органів місцевого самоврядування на підставі скарг і показань фізичних осіб, які можна залишити на “Екомапі” від Міністерства екології. Більше 60% таких сміттєзвалищ було відразу ліквідовано після надання приписів.
Що стосується легальних полігонів, ми також перевіряємо їх на предмет відсутності небезпечних відходів та наявності сортувальних потужностей. Законом заборонено захоронення сміття без попереднього сортування, тобто передбачено відділення небезпечних відходів, які мають бути безпечно утилізовані”, — зазначив Андрій Мальований.
Крім того, голова Держекоінспекції наголосив, що наразі є необхідним комплекс заходів щодо побутових відходів, зокрема варто прийняти закон про відходи.
“У першому читанні у минулому році був прийнятий законопроект 2207-1д про систему поводження з відходами, який дасть можливість у подальшому прийняти закони нижчого рівня і забезпечити можливості для інвесторів, а також розширену відповідальність для виробника. Тобто виробник або утилізує тари, упаковку, яку виробляє, або сплачує до спеціального фонду в бюджеті, який має використовуватись лише на екологічні заходи”, — сказав він.
Згідно з екологічним законодавством, органи місцевого самоврядування є відповідальними за те, щоб забезпечити сортування, вивезення, захоронення або утилізацію сміття. Мальований прокоментував, чи варто перекладати всю відповідальність на місцеву владу.
“У цьому питанні роль держави полягає у тому, щоб дати умови, сформувати нормативи, правову базу та підзаконні акти. Але згідно закону відповідальність у частині зберігання, перевезення, утилізації та захоронення сміття лежить справді на органах місцевого самоврядування. Тобто держава встановлює правила гри, щоб реалізацією цих правил займались органи місцевого самоврядування і державної влади: об’єднані громади, районні та обласні державні адміністрації. Навіть у Києві питання поводження з відходами стоїть досить гостро. У Києві існує єдиний в Україні сміттєспалювальний завод, який шляхом спалювання утилізує побутові відходи, але це лише 25% від загальної кількості відходів. Решта йде на п’ятий полігон, який досить переповнений, і наразі відбувається перевірка підприємства, яке його утримує”, — сказав Мальований.
Голова Держекоінспекції зауважив, що полігони мають виконувати екологічні норми.
“Коли ми говоримо про захист навколишнього природного середовища, то це безпосередньо пов’язано з нашим здоров’ям. На мою думку, фінансування має бути одним із пріоритетних питань. І саме на цьому ми акцентуємо під час перевірок: органи місцевого самоврядування мають мають заклади кошти в бюджет і залучати інвесторів. Збирати і утримувати сміття потрібно розумно”, — додав він.
“Останнім часом свідомість громадян значно зрушила з місця. Багато хто сортує сміття. Я також намагаюся збирати роздільно і здавати на переробні станції, які є у Києві. Основне питання полягає в умовах, які мають бути створені для інвестора. Варто оптимізувати законодавчу базу таким шляхом, щоб було вигідніше сортувати і щоб виробникам та переробникам було вигідніше створювати переробні потужності. На сьогодні економічно дешевше захоронювати відходи, маючи ділянку, і не вигідно займатися роздільним сортуванням саме з точки зору бізнесу. Але рух у цьому напрямку є”, — зазначив Мальований.
