Озвучено, що веде Україну до екологічної катастрофи
Державна екологічна інспекція, яка контролює дотримання природоохоронного законодавства в Україні, знаходиться на етапі реформування. Нові законодавчі ініціативи змінюють застарілий підхід до перевірок та підвищують штрафні санкції в екологічний сфері. З весни 2020 року інспекцію очолює Андрій Мальований.
Почнемо з екологічної аварії, що сталася в липні на “Рівнеазоті”. Коли в останній раз інспекція перевіряла підприємство? Які екологічні наслідки аварії?
Остання перевірка підприємства проводилась Держекоінспекцією рік тому. Це був позаплановий захід контролю за зверненням громадянина.
Тоді відібрали проби зі стаціонарних джерел викидів, стічних вод та ґрунту. Лабораторні дослідження показали, що землі поблизу відвалу фосфогіпсу – побічного продукту виробництва міндобрив, забруднені. Рівень суттєво перевищує норму.
За результатами перевірки Держекоінспекція розрахувала збитки, які підприємство завдало довкіллю, на суму понад 200 тисяч гривень. “Рівнеазот” відмовився їх відшкодовувати, і ми змушені були звернутися до суду. На жаль, перша інстанція винесла рішення на користь порушника, тому зараз інспекцією подана апеляція.
Щодо нещодавньої аварії на “Рівнеазот” – одразу після викиду газу наші фахівці виїхали на місце, де провели заміри атмосферного повітря. Перевищення гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин виявлено не було. Наразі перевіряємо, чи забруднені ґрунти.
Які санкції загрожують підприємству?
Факт забруднення ґрунтів, згідно з чинним законодавством, передбачає складання адмінпротоколу на посадових осіб з відповідним штрафом. Також у разі виявлення забруднення ґрунту Держекоінспекція розрахує збитки, завдані екосистемі.На “Рівнеазоті” сталася аварія / фото facebook.com/dsns.rivne
На жаль, “Рівнеазот” – не єдине підприємство забруднювач. Наприклад, “Придніпровська ТЕС”, яка є самою застарілою тепловою станцією в Європі. 80 відсотків її викидів йдуть у Дніпро. Є інформація, що підприємство хоче з 2023 року отримати новий дозвіл на викиди із більшим обсягом. Вам щось відомо про це?
“Придніпровська ТЕС” входить до переліку 25-ти основних забруднювачів Дніпропетровської області. В 2020 році це підприємство систематично не допускало наших інспекторів до перевірок. А штраф за недопуск сьогодні просто мізерний – 765 гривень. Тобто, “Придніпровській ТЕС” простіше заплатити ці копійки, ніж наражатися на мільйонні штрафи та сплату збитків.
Сподіваюсь, що скоро ситуація з недопусками зміниться на краще. Нещодавно Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект “Про державний екологічний контроль” (№3091), який підвищує штраф за недопуск до 600 тисяч – 1,8 мільйона гривень.
Дозвіл на планову діяльність підприємствам видає Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів без залучення Держекоінспекції. Тож наміри підприємства щодо його отримання коментувати не можу.
Як інспекція може вплинути на діяльність ТЕС?
Наразі у ДЕІ досить обмежені можливості впливу на “екологізацію” підприємств. Адже збитки, які ми розраховуємо за шкоду довкіллю, не всі підприємства сплачують добровільно. Доводиться втягуватися в тривалі судові розгляди.
Що відбувається із якістю повітря у промислових регіонах: Маріуполі, Кривому Розі, Запоріжжі?
Промислові регіони вже багато десятиліть є “екологічно депресивними”. За даними Криворізької міськради, у червні в місті зафіксовано перевищення гранично допустимих концентрацій діоксиду сірки, діоксиду азоту та формальдегіду.
Масштаби проблеми вражають. Не треба бути екологом, аби це зрозуміти. Достатньо просто пожити якийсь час у Запоріжжі, Кривому Розі чи Маріуполі. Знаю це з особистого досвіду.
Зараз Держекоінспекція відкрила Офіс центрального апарату в головному промисловому центрі України – Кривому Розі. Він сконцентрований саме на перевірках промислових гігантів. Їхні потужності будувалися ще за радянських часів і потребують модернізації. Контроль з боку ДЕІ стимулює власників підприємств зосередитися на ключових екологічних проблемах та зробити кроки в напрямку оновлення своїх потужностей.
Ухвалення згаданого законопроекту допоможе нам здійснювати контроль промислового сектору ефективніше. Це й вищі штрафи за недопуск до проведення перевірки та за невиконання приписів, збільшення кількості підстав для проведення позапланових перевірок.Промислові регіони вже багато десятиліть є «екологічно депресивними» / фото із соцмереж
До речі, щодо згаданого вами законопроекту про реформу державного екологічного контролю. Чи може інспектор в разі наявності порушень закрити будь-яке підприємство?
Це міф, яким наші опоненти маніпулюють. Такої норми немає. В одній із попередніх редакцій вона була. Закрити підприємство можна виключно за рішенням суду. Крапка. Ніяких повноважень зупиняти підприємство у нас немає.
А чи дозволить цей закон перевіряти фізичних осіб на дотримання екологічного законодавства?
В законопроекті прописана можливість перевірки фізичних осіб, чого зараз немає. Наприклад, власників земельних ділянок, фермерські домогосподарства, які засмічують довкілля. Фізичних осіб, які генерують відходи або мають твердопаливні котли, ми зазвичай не перевіряємо, бо у нас вистачає перевірок юридичних осіб.
Відносно пересічних громадян, які викидають сміття на узбіччі або в лісі , вирізують дерева, то на них ми можемо скласти адміністративний протокол.
Які передбачені за це штрафи?
Щодо відходів – від 85 до 1700 гривень. Але зараз переглядається розмір штрафів. Вже скоро вони зростуть у вісім-десять разів.
Крім того, відносно перевірки фізичних осіб – якщо буде виявлено порушення, то вони будуть притягнуті до адміністративної відповідальності.
Але закрити, оштрафувати, покарати – це не наша політика. Допомогти, усунути, привести до норми – це наше завдання. Розрахунок розміру збитків довкіллю – одне з основних. У минулому році їх було нараховано більше двох мільярдів гривень. Доводиться застосовувати жорсткі санкції, і це – світова практика.
Що зараз відбувається з екологію на окупованих територіях? Яка найбільша проблема?
Наразі в Донецькій області розташовано 6,5 тисяч об’єктів підвищеної техногенної небезпеки. На 174-х підприємствах зберігаються небезпечні хімічні речовини. Там багато місць видалення відходів після добування та збагачення вугілля, роботи металургійної та коксохімічної галузі. Порушення експлуатації цих об’єктів може забруднити значні земельні площі та річки.
Особливо небезпечним є функціонування вугільних шахт. Вони підвищують мінералізацію водоносних горизонтів, ґрунтів та річок через забруднення шахтними водами, накопичують відходи вугільної промисловості, здійснюють викиди у повітря від вентиляції шахт тощо.
Більшість вугільних шахт вже десятки років не проводили модернізацію обладнання. Використання застарілих потужностей посилює їхній негативний екологічний вплив.
Але найбільша проблема в тому, що Державна екологічна інспекція позбавлена можливості проводити перевірки на тимчасово окупованій території. Однак ми забезпечуємо природоохоронний контроль на лінії розмежування.
Зокрема, досліджуємо радіаційний фон біля об’єктів підвищеної небезпеки у містах Новолуганське, Авдіївка, Маріуполь та Торецьк. Наразі отримані результати демонструють, що радіація перебуває в межах нормативних значень.Наразі в Донецькій області розташовано 6,5 тисяч об’єктів підвищеної техногенної небезпеки. На 174-х підприємствах зберігаються небезпечні хімічні речовини / фото УНІАН
Затоплення шахт може спричинити екологічну катастрофу?
Дійсно, затоплення шахт може призвести до екологічної катастрофи та надзвичайних ситуацій на території регіону. Через гідравлічний зв’язок між шахтами, ті з них, які продовжують роботу, не зможуть приймати додаткові обсяги води з шахт, що затоплюються. Тоді вони змушені будуть припинити роботу. Шахтні води, які досягнуть верхніх горизонтів, спрямуються до місць виходу на поверхню та можуть підтопити прилеглі території. При одночасному затопленні усіх шахт Горлівсько-Єнакієвського промвузла кількість підтоплених територій збільшиться у два рази і становитиме 65% площі регіону.
Красномовний приклад можливого негативного впливу на довкілля – ситуація з шахтою “Юний комунар” у місті Бунге. У 1979 році там здійснили контрольований ядерний вибух, аби не допустити раптових викидів метану. З того часу шахта затоплюється ґрунтовими водами. Якщо радіація з шахти потрапить до водоносних горизонтів, то питна вода буде отруєна. Щоб запобігти цьому, раніше з шахти постійно викачували воду. Але у 2018 році такі роботи припинили. Українських фахівців та представників міжнародних організацій на об’єкт не допускають.
Як запобігти такому розвитку подій?
Наразі важливо гарантувати безпечне функціонування шахт, які знаходяться на підконтрольній Україні території. А там, де це зробити неможливо, – закрити шахти. Йдеться про роботи з рекультивації земель промислових майданчиків, озеленення відвалів породи та ліквідацію ставків-відстійників. Але через брак коштів в бюджеті такі заходи, на жаль, не проводяться.
Важливо також винести питання моніторингу ситуації щодо затоплення шахт непідконтрольної території на розгляд Тристоронньої контактної групи. До обговорення слід залучити міжнародні організації, аби вплинути на окупантів та попередити екологічну катастрофу.Наразі важливо гарантувати безпечне функціонування шахт, які знаходяться на підконтрольній Україні території / фото УНІАН
Які екологічні проблеми наразі в Криму?
Екологічна ситуація на території Кримського півострову впливає і на стан довкілля в сусідній Херсонській області. Тому важливо постійно тримати її на контролі.
Державна екологічна інспекція здійснювала перевірку підприємств, які знаходяться на території АР Крим. Ми досліджували склад ґрунтів у Херсонській області поблизу “Ukrainian Chemical Products”, у минулому – ПрАТ “Кримський титан”. Підприємство знаходиться на території анексованої Автономної Республіки Крим, однак місця видалення промислових відходів розташовані на підконтрольній Україні території – в межах Каланчацького та Чаплинського районів Херсонщини.
Упродовж 2018-2020 років ДЕІ регулярно проводила відбір проб ґрунтів на вміст сульфатів у точках спостереження, неподалік підприємства. Востаннє це робили наприкінці літа 2020 року за зверненням Херсонської ОДА. Тоді у пробах ґрунту виявили досить високий вміст сульфатів.
Також Держекоінспекція бере участь у засіданнях міжвідомчої робочої групи, до складу якої входять представники прокуратури АР Крим та міста Севастополя, органи досудового розслідування автономії та представники Міндовкілля. Один із напрямків її діяльності – розробка механізму для моніторингу екологічних правопорушень. У процесі нашої спільної роботи з Міндовкілля та прокуратурою АР Крим використовуємо інформацію Державного космічного агентства. Отримуємо її в рамках Меморандуму про співпрацю. Це аерокосмічні знімки, що дозволяють оперативно відстежувати зміни у природному середовищі.
Чи подає інспекція до суду відносно підприємств Криму?
Зараз прокуратурою здійснюється розслідування щодо восьми кримінальних проваджень, пов’язаних із забрудненням довкілля і незаконним видобутком корисних копалин на території півострова.В Ялті заборонили купатися в морі через сміття / Facebook / Єгор Фірсов
Скільки, за вашими підрахунками, в Україні нелегальних міні-НПЗ, які порушують екологічні норми, продають неякісне пальне. Чому вони досі працюють?
За нашими оцінками, на території України діють близько 25-30 нелегальних міні-нафтопереробних заводів. Здебільшого вони знаходяться у Київській, Черкаській та Полтавській областях. Потрапити на їхню територію практично неможливо, інспекторів просто не допускають, користуючись мізерними штрафами за недопуск.
Разом із тим, виявлення нелегальних НПЗ більше належить до повноважень Державної фіскальної служби. Йдеться про наявність усіх ліцензій на провадження господарської діяльності та сплату податків.
Держекоінспекція, в свою чергу, здійснює контроль за якістю нафтопродуктів на АЗС.
Як інспекція бореться із неякісним пальним? Які конкретні випадки “бодяжного” палива зафіксовано останнім часом?
Згідно з діючим законодавством, міні-НПЗ прирівнюються до виробників. Щодо них ДЕІ може проводити лише позапланові заходи ринкового нагляду за якістю пального. Тобто виходимо на перевірки на підставі звернень споживачів, органів виконавчої влади, правоохоронних органів тощо. У цьому році таких звернень Держекоінспекція не отримувала.
Між тим, цьогоріч ми перевіряли низку міні-НПЗ на предмет дотримання ними екологічного законодавства. Це, зокрема, “Північно-східна паливна компанія” і “Лебединський нафтомаслозавод” на Сумщині, “Агро Нафта” на Чернігівщині, “Кіровоградська нафтова компанія” та інші. Найчастіше фіксували відсутність дозволів на викиди забруднюючих речовин у повітря, недотримання порядку поводження з відходами та правил водокористування.Київ з населенням понад 4 мільйони осіб та високим рівнем автомобілізації нерідко виходить у лідери міжнародних рейтингів із забруднення повітря / фото УНІАН
Київ періодично очолює список найбрудніших міст світу. Чи планується контролювати і обмежувати автомобільні вихлопи?
До 90% усіх столичних викидів у повітря формуються саме за рахунок автовихлопів. Основні причини – великий ступінь автомобілізації Києва (понад 400 авто на тисячу мешканців), недостатньо розвинута інфраструктура пасажирського транспорту та дія застарілих екологічних норм.
Наразі в Україні для всіх нових імпортованих автомобілів вимагається дотримання еко-стандарту Євро-5. Натомість вживані легкові авто, що ввозяться здебільшого з ЄС, повинні відповідати екологічному стандарту Євро-2. Він припинив діяти в Європі ще в 1999 році, там вже застосовують новітній екостандарт Євро 6. В Україні його впровадження відклали до 2025 року. Саме тому Київ з населенням понад 4 мільйони осіб та високим рівнем автомобілізації нерідко виходить у лідери міжнародних рейтингів із забруднення повітря.
Що робити для покращення ситуації з якістю повітря в столиці?
Проект Другого національно визначеного внеску України до Паризької угоди по клімату, який нещодавно був представлений Міндовкілля, пропонує шлях розв’язання цієї проблеми. У 2030 році частка електромобілів в країні має становити 15% від щорічних реєстрацій авто. Також планується розвивати низьковуглецевий громадський транспорт. Це, по-перше, покращить загальну транспортну інфраструктуру, а, по-друге, зменшить обсяги користування особистими авто.
Наразі у ЄС розробляють ще більш екологічний стандарт – Євро-7. Ми не можемо ігнорувати цей процес. Україні слід якнайшвидше ухвалити екологічний стандарт Євро, а також посилити ековимоги до імпортних вживаних авто.
Багатьох українців турбує проблема “облисіння” Карпат. Яка тенденція з року в рік? Хтось покараний за те, що відбувається?
Дійсно, проблема нелегальних вирубок в Карпатах існує, але набагато більше порушень Держекоінспекція фіксує в інших областях.
У першому півріччі лідером за сумою розрахованих збитків, близько 20 мільйонів гривень, став Поліський округ – це Житомирська та Рівненська області. Для порівняння: у Карпатському окрузі збитки у сфері рослинного світу склали лише 6 мільйонів гривень.
Щоб забезпечити фіксацію вирубок на всій території лісового фонду України, найближчим часом закупимо квадрокоптери, за допомогою яких оперативніше виявлятимемо порушення. Також ДЕІ отримує дані аерокосмічного моніторингу і за допомогою супутникових знімків виявляє незаконні вирубки.Аби зберегти наші ліси, вкрай важливо комплексно оновити природоохоронне законодавство / фото прес-служба 1+1
Як інспекція має намір боротися із вирубкою лісів у Карпатах?
Аби зберегти наші ліси, вкрай важливо комплексно оновити природоохоронне законодавство. Зокрема, ухвалити вже розроблений законопроект (№4451), що підвищує штрафи для тих, хто знищує ліс – в середньому в десять разів за незаконну вирубку, пошкодження лісосмуг, знищення підросту в лісах тощо.
Для посилення екологічного контролю за лісами парламент має в цілому підтримати законопроект (№3091), який підвищить штрафи за недопуск до перевірки лісгоспів, збільшить відповідальність за невиконання припису інспектора та урегулює проведення рейдових перевірок.
На початку літа був “сміттєвий” скандал у Полтаві, коли місцеві мешканці перекрили дорогу, вимагаючи закрити полігон відходів, забруднення з якого потрапляло і в ґрунти, і в підземні води. Що відбувається із сміттєзвалищами?
В Україні сміттєзвалища й полігони займають понад 9 тисяч гектарів. Це площа таких міст, як Кременчук або Хмельницький. Третина з цих об’єктів не відповідає нормам екологічної безпеки. Шкідливі речовини забруднюють атмосферу та ґрунт, в підземні води та завдають шкоди сільському господарству.
Неймовірно, але 22% населення України взагалі не забезпечені послугами з вивезення сміття. Тому відходи потрапляють на несанкціоновані сміттєзвалища.
В яких регіонах проблема зі сміттям найбільш кричуща?
Найгірша ситуація у Закарпатській області, де 40 відсотків населених пунктів регіону взагалі не охоплено централізованим збором побутових відходів. В результаті мешканці складують сміття просто вздовж річок.
Також великі проблеми з відходами є в Дніпропетровській та Кіровоградській областях, де ДЕІ протягом шістьох місяців 2021 року виявила найбільше порушень, склавши майже одну тисячу адмінпротоколів.
У багатьох випадках причина в тому, що місцеві громади не приділяють достатньо уваги питанню поводження з відходами. У населених пунктах України не розроблено схеми санітарного очищення.
Держекоінспекція перевіряє новостворені громади та надає приписи розробити схеми саночищення, усунути інші виявлені порушення. Часто ці вимоги ігнорують, адже штраф за порушення правил поводження з відходами нікого не лякає: він складає всього 850-1700 гривень.
У таких реаліях надважливо ухвалити ще один законопроект “Про управління відходами”, який вже проголосований Верховною Радою в першому читанні. Він не лише впроваджує європейські “сміттєві” стандарти, але й значно підвищує штрафи за їх порушення.
Тепер про якість водних ресурсів. Хто є найбільшими їх забруднювачами?
За останні 25 років в Україні зникло близько ста річок. Причина не лише у змінах клімату, але і в численних порушеннях природоохоронного законодавства – забрудненні, засміченні річок, нераціональному використанні водних ресурсів.
Одна з причин їх масового забруднення – безхазяйні водовідводи. Наприклад, у Києві лише 600 кілометрів цих мереж знаходяться на балансі “Київавтодору”, решта – більше трьох тисяч кілометрів – балансоутримувача не мають взагалі. Через це підприємства нелегально зливають нечистоти прямісінько у Дніпро, не дбаючи про їхнє очищення.
Ріки та підземні води отруюють хімічні добрива, отрутохімікати, гербіциди, інсектициди і органічні відходи з аграрних господарств. Ці речовини потрапляють у воду внаслідок розорювання берегів та незаконного ведення сільського господарства в межах прибережно-захисних смуг.
З промислових підприємств, які мають застаріле очисне обладнання, у воду надходять ртуть, мідь, фтор, радіоактивні частки і залізо. Ще одне джерело забруднення води – накопичення в ній пластику, що змивається дощем з несанкціонованих звалищ.
Небезпечні для річок і енергетичні підприємства – теплоелектростанції. Вони спускають до водойм вже підігріту воду, що змінює термічний та біологічний режими. Якщо температура води піднімається до 36 градусів за Цельсієм, то риба масово гине.На Закарпатті 40 % населених пунктів взагалі не охоплено централізованим збором відходів, мешканці просто складують сміття вздовж річок / фото REUTERS
Які перспективи водних ресурсів в Україні?
Всі вище перелічені проблеми можуть привести до того, що у 2050 році в Україні може буде критично мало чистої води.
Як це зупинити?
Держекоінспекція в межах своїх повноважень працює над тим, аби водні ресурси були більш захищеними. Нещодавно було ухвалено методику розрахунку збитків за нераціональне використання вод, що була розроблена нашими фахівцями. Вона підвищує ступінь відповідальності порушників за шкоду, яку вони спричинили водній екосистемі. Але для комплексного вирішення проблеми потрібна планомірна модернізація водоканалів та промислових підприємств.
Що зараз відбувається із нелегальним видобутком бурштину? Чи змінила ситуацію детінізація галузі на початку минулого року?
З початку року Держекоінспекція виявляла лише поодинокі випадки незаконного видобутку бурштину. У Житомирській області фіксували добування місцевими жителями, яких притягнули до відповідальності. Загалом на території регіону облдержадміністрація спільно з правоохоронцями вживають жорстких заходів, щоб не допустити нелегального видобутку.
В Рівненській області працівники СБУ виявляють незаконних старателів. У цьому році було декілька випадків затримання порушників та вилучення їхнього обладнання.
Однак, інспекція наразі не має повноважень розглядати справи щодо порушення вимог з охорони надр та видобутку корисних копалин. Якщо ми виявляємо факти незаконного видобутку бурштину, то викликаємо правоохоронців.Багато пляжів в Одеській області заборонені для купання, особливо в Затоці / фото Одесский курьер
Перейдемо до відпочинку. Тема актуальна – зараз літо. Чи є у нас чисті пляжі?
Наскільки мені відомо, в Одеській області з пляжами є проблеми . Багато з них заборонені для відвідування. Наприклад, в Затоці.
У Києві дуже часто піднімається на пляжах так званий жовтий прапор – “не рекомендовано купатися”, особливо після дощів. У нас зливова каналізація не якісна, тому після дощів різко підвищується рівень забруднення. Потрібно декілька днів, щоб вода очистилась.
Пляжі – це скоріше відповідальність місцевої влади: безпека, екологічність, відсутність сміття, рятувальні пости тощо.
