Два тижні війни. Головні висновки та завдання

Дуже важко добирати слова, особливо після чергового авіанальоту на Маріуполь, внаслідок якого рашистські мерзотники знищили пологовий будинок, лікарню, дитяче і терапевтичне відділення. Нелюди!

Але нас не зламати. Ми стоїмо і стоятимемо до останнього – до Перемоги! Інших варіантів просто немає.

Дозволимо собі процитувати частину звернення президента Володимира Зеленського, адресованого до хоробрих українців нескореної країни: «Ворог може зруйнувати стіни наших будинків, наших шкіл, наших церков. Може розбити українські підприємства. Але ніколи не добереться до нашої душі, до нашого серця, до нашого вміння жити вільно. І боротися сміливо». Нічого додати. Слава Україні!

А що за підсумками 14 днів протистояння російській навалі можуть сказати експерти? Які завдання стоять перед нашою країною?

«За два тижні війни світ змінився. Він став абсолютно іншим»

«Ера «business as usual» для росії та фанатів Путіна завершилась. Безславно. Раз і назавжди. Нинішня російська федерація стала уособленням світового зла. Жодна держава світу з часів закінчення другої світової війни не була наскільки небажаним суб’єктом для будь-яких контактів з нею. Європейські лідери, які раніше улесливо посміхалися російському царю, один поперед одного засуджують його як воєнного злочинця і пропонують все нові і нові пакети допомоги Україні. Це, по-перше», - коментує Укрінформу політолог-міжнародник, дипломат Вадим Трюхан.

По-друге, продовжує він, раніше аморфний, неповороткий та слабкий колективний Захід став раптом монолітним, готовим на сильні рішення: «Здатним на зміну кардинальним чином своєї, раніше аж надто консервативної й боязкої, позиції. Ні, Захід ще не продемонстрував готовності пліч-о-пліч з Україною на полях військових баталій протистояти рашистсько-нацистським ордам. Цього немає. Проте нинішні обсяги і якість зброї та іншої підтримки, які надаються Заходом Україні, ще два тижні тому виглядали як недосяжна мрія чи чиєюсь хворобливою фантазією», - каже дипломат.

Великою мірою саме завдяки допомозі з Заходу шанси України на перемогу підвищуються з кожним днем.

«Фактично Захід, без помпи і офіційних оголошень, вже почав реалізовувати своєрідну програму, подібну до програми «ленд-ліз», завдяки якій під час Другої світової війни союзникам вдалося зламати хребет Гітлеру. Крім того, вже понад 40 тисяч іноземних громадян зголосилася встати під рушницю поруч з українцями, перші декілька тисяч вже на фронті», - додав дипломат.

По-третє, ставлення людей за кордоном до українців змінилося корінним чином: «Мабуть, ніколи ще в повоєнній історії демократичний світ не виражав наскільки масові й щирі симпатії до громадян якоїсь окремо взятої країни. Те, з якою самопожертвою іноземці працюють цілодобово, намагаючись полегшити долю наших втікачів від війни, переважно дітей і жінок, викликає захоплення».

По-четверте, проходячи через кроваве чистилище путінською росією, Україна демонструє неймовірну живучість своїх політичних інститутів, загалом стійкість держави і здатність у неймовірно стислі терміни перебудувати всю свою економіку і діяльність уряду та місцевого самоврядування на військові рейки.

«На фоні того ж Афганістану, який буквально розсипався за декілька днів, навіть не чинячи жодного супротиву талібам, контраст очевидний. І це при тому, що в Афганістан за 20 років були вкладені космічні обсяги зовнішнього фінансування, а в Україну - копійки», - зауважив пан Трюхан.

По-п’яте, весь світ і вся Україна побачили, що український народ - це моноліт: «Кудись вмить зникли політичні розбіжності і сварки, розчинилися в повітрі пропутінські наративи, навіть затяті любителі «руського міра» масово пішли на фронт. Перед загрозою повної окупації всі громадяни України, як один, об’єдналися навколо Української держави і заради збереження власної свободи. Такий феномен не може не надихати».

Мабуть, каже експерт, у світі не залишилось нікого, хто б поставив під сумнів право українського народу на власну державу і на власний вибір напрямку її розвитку: «Подання заявки на вступ до ЄС  і схвальне ставлення до цього європейців - яскравий приклад того, що Україна фактично виборює своє європейське майбутнє, захищаючи демократичний світ від путінської росії».

Водночас, змінилися і геополітичні перспективи та подальші напрямки розвитку Європи та Євразії.

По-перше. Фактично Україна відіграла роль того хлопчика, який вийшов на площу і прямо в обличчя фюреру 2.0 Путіну крикнув: «А КОРОЛЬ ТО ГОЛИЙ!»

«Раніше цього не насмілювався зробити ніхто. Жоден американський президент і жодна європейська держава. Україна це зробила, устами прикордонників острова Зміїний, фраза яких «російський корабель - йди на х#й» закарбується навіки і майорітиме чорною плямою на репутації росії й її правонаступників», - каже пан Трюхан.

За два тижня міф про непереможність російської армії та про те, що вона володіє зброєю, яка не має аналогів у світі, українцями розвіяний. При цьому участь в цьому дійстві взяли не лише ЗСУ, які самі ж росіяни вже називають ледве не інопланетянами.

«Кіборгами під ДАПом побули, тепер побудемо і прибульцями. Але й ТерОборона, яка лише почала формуватися два місяці тому, добровольчі формування, які в ці дні створюються скрізь по країні, вишукуючи амуніцію і зброю світами, партизани, прості селяни і містяни і навіть цигани та оболонські гопники. А ще прості мирні люди, які без зброї виходять голіруч проти ворога і зупиняють їхні танки, бронетранспортери тощо», - додав експерт.

По-друге. Україна перехопила стратегічну ініціативу. росія втратила будь-які шанси на відновлення свого домінування: «Той факт, що українці знищили та/або вивели з ладу понад третину російської армії, введеної на територію України, у живій силі і техніці – і це за неповні два тижні, говорить сам за себе. Такого сорому в сучасній історії людства не переживала жодна повноцінна держава світу. Відтак росія надовго втратила можливість шантажувати будь-кого своєю військовою силою, адже, як виявилося, її військова міць - це такий же фейк, як і будь-які історії про розп’ятого хлопчика та гіперзвукові ракети у виконанні сумнозвісних «гєніїв» роспропаганди типу Скабєєвої, Соловйова тощо».

По-третє. Як кажуть, «апетит приходить під час їжі». Якщо до віроломного широкомасштабного вторгнення путінської росії в Україну 24 лютого більшість українців мріяли лише про те, щоб якось відбитися від Путіна, то зараз настрої, особливо серед людей, які у війську, і б’ють ворога на всіх на всіх фронтах, змінилися кардинальним чином: «Україна має всі шанси зруйнувати нинішню російську державу. Адже на правах переможця матиме право диктувати й умови капітуляції російської армії, й задавати тон під час вирішення питання подальшого управління територіями, які нині займає російська федерація».

І останнє. Загроза військового союзу між росією і КНР виявилася такою ж мильною бульбашкою, як і вся решта міфів, які розганяла російська пропаганда.

«Рятувати кульгаву качку, якою стала путінська росія, дурних нема. Загалом слід констатувати, що Україна зробила неможливе, перенаправивши історію розвитку Європи і всього демократичного світу з безнадійного піке на манівці цивілізації на траєкторію розвитку, прогресу, і диктування трендів», - стверджує дипломат.  

Але видихати світу ще зарано, бо в агонії російський медвідь ще наробить біди, і не лише в Україні. Проте незавидна його доля вже фактично вирішена. Вчора, коли Джо Байден оголосив про ембарго на енергоносії, а Володимиру Зеленському аплодувала стоячи вся палата громад Парламенту Великої Британії…

«І все це на фоні чергових успішних дій українських військових, які збивали російські ракети, літаки і гелікоптери, розбивали колони техніки і успішно відбивали відчайдушні атаки слабопідготовлених салдафонів рашистської орди на всіх напрямках. Народ України кує історію. І не лише своєї держави, а й всього континенту і вільного світу. А Президент України, без сумніву, отримає після перемоги нобелівську премію миру», - певен Вадим Трюхан.

«Після двох тижнів наше завдання залишається незмінним: для перелому ситуації втрати противника повинні становити 50%» 

 «Якщо перший тиждень ми казали, що головне наше досягнення це те, що ми витримали оборону, то зараз ми її стабілізували. Ми фактично повністю знівелювали наступальний потенціал російського угрупування», - стверджує військовий експерт, полковник запасу Олег Жданов.

На сьогоднішній день ніяких активних просувань, крім тактичних дій на рівні контактних боїв на окремих напрямках, противник більше не робить.

«Військові експерти планували, що оперативна пауза може тривати одну-дві доби, зараз – уже третя доба, і рф погоджується на створення гуманітарних коридорів. Чому? А тому, що вони сподіваються, що десь щось знайдуть, щось підсилять і перегрупуються. В перший тиждень ми стояли на розтяжці, і з чотирьох напрямків були змушені зупиняти наступ. А тепер вони на розтяжці стоять, не маючи можливості для перегрупування військ. Так, вони можуть ввести нові резерви. Але нових резервів у них нема. Тому ще раз: можна стримано сказати, що ситуація на 14 день війни дещо стабілізувалася», - каже військовий експерт.

Втім, попри це в нас залишається наступний етап – підтягнути втрати противника до 50% або максимально близько до цієї цифри.

«Це ключова цифра, тому що згідно всіх військових наук і правил ведення війни – при нанесенні втрат до 50% противник відмовляється від наступу, наступ вважається таким, що провалився. Наше завдання тепер досягнути цих 50%. Зараз – близько 30%. Якщо ми це зробимо – матимемо можливість із найменшими для нас втратами починати контрнаступальні дії. Ось, що головне», - наголосив Олег Жданов.

«Підсумок двох тижнів війни: первинний план Путіна провалено остаточно, і тут не може бути жодних сумнівів»

«План агресора полягав у легкому захоплені значної частини України, поваленні влади і встановленні маріонеткового проросійського режиму. Цього не сталося. І вже не станеться. Єдина опція, яка залишається в росіян –  завдати нашій державі якомога більшої шкоди і, можливо, захопити ще якусь частину території. Але навіть реалізація подібних планів видається зараз дуже примарною. Тому що, як ми вже побачили, пропагандистський образ російської армії та реальна російська армія – це різні речі, між ними – величезна прірва. російська армія показала свою неефективність», - наголошує політолог Михайло Басараб.

Це результат відчайдушної і професійної оборони з боку України, а також – результат переоцінки своїх можливостей росіянами.

Навіть там, де росіянам усе ж вдалося прорватися вглиб України тонкими і довгими лініями – все це позбавлено сенсу, тому що вони залишилися без забезпечення пальним, продовольством та боєкомплектом.

«І це, безумовно, наражає російських військових на велику небезпеку. Вони фактично потрапили в оточення українських військ і громадян. І замість хліба, солі та квітів – отримали тотальний спротив навіть в російськомовних регіонах Півдня і Сходу, де завжди була достатньо висока лояльність до рф.

Тоді ці мерзотники почали обстрілювати мирні міста. Такими діями вони показують свою злість, безпорадність та імпотентність», - підкреслює політолог.

Щодо завдань, то ключове для України – не дати захопити великі міста, а особливо столицю.

Друге завдання – перейти в контрнаступ.

Третє – ведучи переговори з росіянами, в жодному випадку не йти на принципові поступки і займати тверду позицію: «Наголошуючи, що для того, аби переговори й надалі тривали, росія повинна припинити бойові дії, вивести усі свої війська з території України». 

Четверте – системно працювати з нашими західними партнерами, відзначив Михайло Басараб.

Коментує політолог-міжнародник, координатор напрямку безпекової політики Центру політичних студій «Доктрина» Гліб Парфьонов:

«Під час перемовин ми чітко бачимо, що вже не йде мова про денацифікацію так звану чи демілітаризацію. Питання стоїть в площині територіальної цілісності України. І тут доведеться повоювати. Скільки часу на це ще треба? На жаль, нікому невідомо. Я сподіваюсь, що ті санкції, що наклали на рф, врешті призведуть до дефолту держави-агресорки. Шлунок діє сильніше будь-якої пропаганди. Зрештою, не треба забувати й про можливий бунт еліт серед російських можновладців».

Тому час грає на боці українців і, переконує військовий експерт, вже скоро ми перейдемо у контрнаступ.

«Путін неадекватно оцінив обстановку –  підлеглі просто намагалися догодити йому»

«Таке враження, що в Путіна та його генералітету була просто неадекватна оцінка обстановки. Хто вводив їх в оману – не зрозуміло. Але в тоталітарних режимах є такий феномен, коли на кожній ланці доповідач намагається просто вгодити своєму начальнику, і на самому верху виявляється не розвідувальна інформація, а фікція. Так і вийшло», - іронізує заступник директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Михайло Самусь.

Також, нагадує він, усі постійно говорили про проблеми України з протиповітряною, протиракетною обороною та ВМС.

«На жаль, Захід не надав нам вчасно достатньої кількості такого озброєння. Тому цей напрямок, як і раніше, залишається для нас критичним. Якби в України було ПРО, то в цій операції росіяни піймали б ще більшого облизня, ніж зараз, - переконує військовий експерт. - В цілому ЗСУ вдалося уникнути знищення своєї протиповітряної оборони і повітряних сил. Перші два дні ворог гатив по аеродромах тощо. Але ракетні удари були неефективні. Наші зреагували дуже чітко, вивівши авіацію з-під удару», - підкреслює експерт.

Що стосується наземної операції,  все провалилося. І серед іншого, тому, що за рахунок ТрО нашій професійній армії набагато легше виконувати завдання, каже експерт: «Вони займаються знищенням колон бронетехніки, артилерією, авіацією. В той час, як ТрО бореться із диверсантами.

Якщо прогнозувати подальший розвиток подій, то, на жаль, Путін може застосувати ядерну зброю. Нагадаю, що в радянській військовій доктрині існував такий інструмент, як деескалація через ескалацію тактичною ядерною зброєю».

Тому щодо завдань, ключове – це питання закриття неба.

«Нам треба не дипломатичне, а військово-технічне закриття повітряного простору. Передайте Україні відповідні системи озброєння, наситіть нашу протиповітряну і протиракетну оборону. Так само, як Польща передає на авіабазу «Рамштайн» свої літаки Сполученим Штатам, а потім США передають їх Україні – передайте так само нам «Патріоти», - підсумував Михайло Самусь.