Що потрібно знати особам, які мають право на земельну частку (пай)

Розпаювання земельної ділянки – це не міф, а реальність! Проблема розпаювання земельних ділянок, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності стоїть досить гостро. Адже ще 1 січня 2019 року набули чинності важливі зміни до земельного законодавства пов’язані з цим питанням.

Хто має право на земельну частку (пай)?

✅колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку;
✅ громадяни – спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом;
✅громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай);
✅громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов’язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості.

Також, право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Які документи посвідчують право на земельну частку (пай)?

➡️сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією;

➡️свідоцтво про право на спадщину;

➡️посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай);

➡️рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

➡️трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства чи нотаріально засвідчена виписка з неї (для громадян зазначених в останньому пункті осіб, які мають право земельну частку (пай).

Які підстави для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв)?

Підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.

✅ Отже, якщо у вас є право на земельну частку (пай) та наявні відповідні документи, що посвідчують право на земельну ділянку (пай) і ви виявили бажання одержати належну вам земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), то вам необхідно виконати наступні кроки:

1) подати до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості). Відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає вашу заяву і приймає рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).

Розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства проводиться за згодою не менш як двох третин власників земельних часток (паїв), а за її відсутності – шляхом жеребкування.

Результат розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства оформляється відповідним протоколом, що підписується власниками земельних часток (паїв), які взяли участь у їх розподілі. До протоколу про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) додаються проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), список осіб, які взяли участь у їх розподілі.

Протокол про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою і є підставою для прийняття рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та державної реєстрації права власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв).

2) наступним кроком є розробка проекту землеустрою. Вам потрібно звернутись до відповідної особи для розробки проекту.

Розробниками документації із землеустрою є:

-юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;

–фізичні особи – підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Документація із землеустрою включає в себе текстові та графічні матеріали і містить обов’язкові положення, встановлені завданням на розробку відповідного виду документації.

Документація із землеустрою розробляється на основі завдання на розробку відповідного виду документації, затвердженого замовником.

Склад, зміст і правила оформлення кожного виду документації із землеустрою регламентуються відповідною нормативно-технічною документацією з питань здійснення землеустрою.

3) Після отримання документації із землеустрою, земельній ділянці потрібно присвоїти кадастровий номер. Для цього Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:

???? заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;

???? оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки;

???? документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

Заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення, а в разі подання заяви в електронній формі – надсилається засобами телекомунікаційного зв’язку.

Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви перевіряє відповідність документів вимогам законодавства та за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки. При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

4) Державна реєстрація права власності на земельну ділянку.

Для цього необхідно підготувати пакет документів для подачі до місцевого ЦНАПу чи нотаріуса, який включатиме:

✔️ витяг з Державного земельного кадастру (ДЗК);

✔️копію та оригінал паспорту заявника;

✔️копію та оригінал ідентифікаційного номеру;

✔️підтвердження оплати адміністративного збору (0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб);

✔️ документ – підстава виникнення права на ділянку (договір купівлі-продажу (дарування, міни і т.і.), рішення суду, свідоцтво на спадщину, тощо);

✔️ довіреність, якщо документи подаються представником (нотаріально засвідчена, якщо від фізичної особи);

✔️оригінал та копію паспорту, ідентифікаційного номеру представника, якщо документи подаються представником.

Заява про реєстрацію права друкується держреєстратором або нотаріусом та підписується заявником на місці.

Загальний строк розгляду поданих державному реєстратору документів складає 5 робочих днів (не календарних!). Зі спливом вказаного строку, за бажанням, можна буде отримати від державного реєстратора витяг з реєстру. Порядок передбачає, що рішення держреєстратора розміщується на сайті Мінюсту та має таку ж юридичну силу, як і паперове підтвердження реєстрації права.

Тож, розпаювання земельної ділянки – це не міф, а реальність!