Прихватизація Юзівського родовища набирає нових обертів

На початку лютого Кабмін презентував проект розпорядження, яким передає фірмі Yuzgaz B.V. 90% прав на компанію Надра Юзівська в Угоді про розподіл продукції (далі – УРП) на Юзівській газовій площі (далі – проект розпорядження). Надра Юзівська належить державній компанії Надра України і є власником ліцензії на розробку найбільшого в державі Юзівського родовища сланцевого газу. Це чимала ділянка площею 7886 кв. км в Дніпровсько-Донецькому нафтогазоносному басейні на території Донецької та Харківської областей.
В 2015 році після виходу Shell з Юзівського проекту було проведено псевдоконкурс на залучення нового інвестора для реалізації УРП. Конкурс був не більше ніж махінацією та розіграшем під протекторатом Уряду.
Нідерландська компанія Yuzgaz B.V., створена за пару місяців до оголошення конкурсу, стала "переможцем". Її кінцеві бенефіціари невідомі. Однак Кабмін відмовився затвердити результати нового конкурсу через публічний розголос про підозрілість обраного інвестора. В зв’язку з цим, Yuzgaz B.V. звернулась до суду і виграла справу.
Суд визнав незаконним рішення уряду про відмову Yuzgaz B.V. в участі в УРП на Юзівській площі і зобов'язав Кабмін відновити розгляд заявки компанії.
На урядовому комітеті депутати отримали проект розпорядження Кабміну про передачу 90% прав на Надра Юзівська компанії Yuzgaz B.V. разом з експертними висновками та зауваженнями Міненерговугілля, Мінфіну та Мін’юсту, які варто розглянути детальніше.
Досить цікавим і неоднозначним є експертний висновок самого Міненерговугілля. З одного боку зазначили, що, “найкращі шанси провести успішний пошук і видобуток газу на Юзівській площі є у компанії Yuzgaz B.V., яка володіє сучасними методами роботи та може провести їх значно дешевше за компанію Shell, оскільки має менші виробничі та адміністративні витрати". Однак насправді це ніяк не підтверджено. Цікаво було б побачити документально, про які саме сучасні методи роботи йдеться, а також те, наскільки реальним є задекларований компанією відповідний досвід.
І що означає "дешевше провести роботу"? Маю надію, це здешевлення відбудеться не завдяки використанню бюджетних коштів? З іншого боку, в оцінці ефективності проекту розпорядження те саме Міністерство енергетики говорить про низку зауважень.
Стурбованість щодо обраного переможця Yuzgaz B.V. для Юзівської площі є цілком виправданою з ряду причин, відкрито зазначечених в експертному висновку Міненергетики, зауваженнях Мінфіну та Мін’юсту.
Процедурні порушення
Процедурних порушень багато.
По-перше і основне, як наголошено в висновку Міненергетики, рішення щодо проведення конкурсу та визначення переможця приймається Кабміном за поданням Міжвідомчої комісії.
Так от, такого подання Міжвідомча комісія не готувала! Останнє засідання комісії відбулось 5 грудня 2017 року (була присутня моя помічниця). На засіданні ніяких остаточних рішень не приймали. Проекти додаткових угод вирішили надіслати на центральні органи виконавчої влади для фінального доопрацювання та погодження, після чого документи обіцяли переслати на членів комісії. Але члени комісії остаточні проекти угод так і не отримали.
На урядовому комітеті заступник міністра енергетики наполегливо сприяла винесенню рішення по Юзівці без наявного протоколу рішення Міжвідомчої комісії. До того ж, заступник не змогла відповісти на моє питання, як могли приймати рішення без протоколу Міжвідомчої комісії.
Дослівно цитую наш діалог:
Скажіть, будь ласка, чи є формально рішення комісії по затвердженню проектів Угоди, які сьогодні презентували на комітеті?
В пояснювальній записці все написано, в документах все виконано, але ми ще доопрацюємо.
Під час спроби протягнути рішення через урядовий комітет, симптоматично було бачити в залі пана Володимира Ігнащенка, колишнього радника міністра екології Едуарда Ставицького часів Януковича.
Того самого Ігнащенка, який опікувався підписанням угод з Shell із залученням найфаховіших в світі екологів із СПК-Геосервіс. Екологи отримали свою щедру долю в українській частині контракту.
Зараз пан Ігнащенко є радником міністра енергетики. Як бачимо, часи змінюються, та справжні професіонали – залишаються.
Пізніше, члени Міжвідомчої комісії отримали копію протоколу рішення, де одноголосно! Схвалюється проекти Додаткової угоди №1 і Додаткової угоди №2, хоча насправді такого голосування не було. Рішення не приймали. Чи це підробка документів, чи просто помилка – будемо з'ясовувати.
По-друге, відсутня інформація про наявність письмового договору або додаткової угоди щодо передачі прав і обов’язків за Угодою між самими інвесторами (Надра Юзівська, компанія Shell та Yuzgaz B.V.), оскільки компанія-інвестор Shell в односторонньому порядку відмовився від Угоди. Це зазначено в висновку Міненергетики.
Замість розірвання старої та укладення нової угоди в зв’язку з істотною зміною початкових умов, натомість, укладаються додаткові угоди до існуючої (що була укладена з Shell), і без наявної згоди держави на передачу прав та обов’язків. Це є порушенням, адже згідно закону, умови Угоди не повинні змінюватись без письмової згоди всіх сторін (Shell – Надра Юзівська - держава). Будь-які зміни до Угоди набувають чинності та стають обов’язковими для сторін, тільки якщо підписані всіма сторонами. Як зазначено у висновку Мін’юсту, в матеріалах, поданих разом з проектом розпорядження, відсутня інформація щодо надання згоди держави на передачу прав та обов’язків.
По-третє, Мін’юст зауважив в своєму висновку, що згідно вимог закону, Міжвідомча комісія не пізніше трьох місяців з дня реєстрації проекту УРП має надати інвестору висновки, зауваження, результати проведених експертиз та оцінки впливу на довкілля, або нову редакцію Угоди. Після чого інвестор має доопрацювати документ. Такої роботи проведено не було, офіційні висновки та оцінки комісії, - відсутні.
Відсутність документального підтвердження спроможності
На цьому моменті одноголосно наголосили в своїх висновках Міненергетики та Мін’юст. В матеріалах та документах поданих компанією Yuzgaz B.V. відсутні будь-які документи, що засвідчують спроможність компанії в частині кінцевих бенефіціарів, фінансових та технічних ресурсів, досвіду організації діяльності, необхідної для виконання робіт, передбачених Угодою. Особливо детально розглядала цей пункт у своїй статті для Новое время "Чорт в табакерці, або що не так з конкурсом по Юзівській площі".
Але вже в пояснювальній записці до проекту розпорядження відбулись трансформації.
В записці йдеться про словацьку компанію NAFTA як таку, що "володіє достатніми фінансовими та технологічними ресурсами та надає 100% гарантію забезпечення виконання зобов’язань компанією Yuzgaz” як мажоритарний акціонер Yuzgaz B.V., який виконуватиме функцію фактичного оператора Юзівської УРП.
Виходить, що весь конкурс був профанацією. Спочатку Yuzgaz отримав всі зручні-ручні умови проведення конкурсу, при цьому будучи просто мильною бульбашкою без досвіду, без належного фінансування, без технічних можливостей, якого легко обирають як "найкращого" інвестора з "найкращим" пакетом пропозицій, під приводом, "а хто ще захоче зайти інвестором на цю площу". І буквально через рік після скандалу щодо відсутності необхідного професійного та матеріального підґрунтя знаходиться реальний інвестор, який готовий виконувати основну роботу.
Тут згадується одне з засідань міжвідомчої комісії, де я напряму спитала представника компанії NAFTA, чи вони б прийняли участь в новому конкурсі самостійно, якщо були б створені такі умови. Їхня відповідь була стверджувальною.
Тоді питання: Нащо країні потрібен посередник Yuzgaz з поганою репутацією, який просто відмиватиме гроші (перепрошую, зароблятиме).
"Великий куш" за рахунок держави
Міністерство фінансів висловило зауваження до проекту Додаткової угоди №1, в якій прописується, що винагорода за відступлення прав і обов’язків інвестора за Угодою сплачується на користь Надра Юзівська, а не до Державного бюджету. На жаль, зауваження так і не було враховане як таке, що суперечить умовам "відкритого" конкурсу, що були затверджені статутними документами.
Окрім цього,новою редакцією Угоди створюються й інші фінансові привілеї на користь Yuzgaz B.V, які, полягають у необґрунтованому збільшенні обсягу компенсаційної продукції на користь цієї компанії. За висновками Міненерго, це може призвести до зменшення, по-перше, обсягу прибуткової продукції, який розподілятиметься між інвесторами і державою, та, по-друге, частини прибуткової продукції, що залишатиметься у власності держави.
Новий інвестор не лише безкоштовно успадкує активи, набуті в рамках інвестицій Shell, але й зможе також значно зменшити свої інвестиційні зобов’язання. Нова редакція Угоди також зменшує обсяг зобов’язань з $410 млн, які були заявлені на етапі відбору, до $200 млн. При цьому, погодження Мінфіну на такий крок відсутнє.
Невтішні висновки
Всі вищезазначені пункти змушують зробити висновок про те, що нас розіграли вчергове. Yuzgaz B.V. був обраний поза конкурсною процедурою. Все було розіграно винятково для преси і то дуже невдало, адже документально забезпечити цей фарс не змогли. А тепер заднім числом намагаються всіляко підігнати параметри цієї компанії та її пропозиції до встановлених законом критеріїв та вимог конкурсу. Проте чим ближче до етапу підписання Угоди, тим більше спливає нюансів про полегшення фінансових зобов’язань перед державою, створення нових привілеїв для обраного інвестора і взагалі, що Yuzgaz по суті, буде просто посередником-прокладкою, адже самостійно реальних робіт виконувати не може.
Перед урядом все ще лишаються дві можливості: або провести новий відкритий конкурс на залучення реальних інвесторів з дотриманням законної процедури, або віддати ще один величезний державний актив невідомо кому. Чи таки відомо?