Нардепи повідомили Омеляну, що не підтримують "річковий" закон Мінінфраструктури
Народні депутати України не підтримують ініціативу Міністерства інфраструктури по впровадженню нового річкового збору для внутрішніх річкових перевезень, створення нового підприємства "Адміністрація внутрішніх водних шляхів України", а також безконтрольного доступу на українські річки суден під іноземними прапорами. Про це вони заявили в ході тематичного круглого столу "Розвиток суднобудування та судноплавства в Україні", повідомляє Цензор.
У заході якому взяли участь міністр інфраструктури Володимир Омелян, а також керівники профільних комітетів парламенту, глави Херсонської та Миколаївської облдержадміністрацій, учасники ринку річкових перевезень і представники суднобудівних компаній. Учасники обговорювали підтримуваний Мінінфраструктури законопроект 2475а і альтернативний законопроект 2475а-3 "Про внутрішній водний транспорт", розроблений групою депутатів міжфракційного об'єднання "За розвиток річок України".
За даними видання, яке призводить докладний репортаж з круглого столу, присутні на ньому народні депутати висловилися проти законопроекту від Мінінфраструктури (автори депутат Борис Козир та інші) саме через його проблемні положення. Серед них: впровадження нового квазіподатку (річкового збору, який планується направити на ремонт інфраструктури, хоча формально вже сьогодні на ці цілі може відправлятися частина існуючих зборів), поява нової Адміністрації внутрішніх водних шляхів України (функціонал якої малозрозумілою і є ймовірність, що збір буде йти виключно на утримання її апарату), а також допуск іноземних судів для здійснення перевезень внутрішніми річках (що витіснить український флот і змусить згорнути виробництво суднобудівної галузі).
Зокрема, проти цього документа виступила заступник голови Комітету ВР з питань промполітики і підприємництва Олександра Кужель.
"Я проти введення будь-якого податку. Ми ще курку не народили, а вже обпатрали. Хто до нас прийде, якщо побачить, що ще невідомо, яким буде податок? Не хочу містити директорів будь-яких держпідприємств із заробітною платою за 400 000 гривень. От не хочу. Я краще ці гроші направлю на очищення Дніпра. Не бийтеся за той річковий збір. Повірте, ви більше втратите, ніж отримаєте", - цитує її "Цензор".
За словами члена Комітету ВР з питань податкової та митної політики Олега Ляшка, Україна повинна повернути людям можливість працювати у своїй країні, а для цього потрібно стимулювати створення робочих місць, у тому числі і в суднобудуванні.
"Миколаїв, Херсон, Одеса колись мали славу міст корабелів. Наше завдання відновити цю славу, бо це 10-ки тисяч робочих місць, це податок до місцевих бюджетів, це зростання економічного потенціалу нашої країни. Ця галузь могла б бути локомотивом і наукового розвитку, і нових технологій, і головне – економічного зростання", - вважає політик.
Голова Комітету ВР з питань промполітики та підприємництва Віктор Галасюк підкреслив, що без державної підтримки неможливо буде зробити річки привабливими для інвесторів.
"Як би ми це не називали: крос-субсидування, дотування, державне фінансування, держгарантії…. Якщо ми цього не зробимо, то можна забути і про нашому транспортному потенціалі, і про відновлення судноплавства. Якщо стоїть завдання збільшити річкові перевезення не на відсотки, а в рази, то й інструментарій повинен бути відповідний. В першу чергу цей пакет законопроектів про внутрішньому водному транспорті в такому варіанті, в якому не буде монополізації, а буде пріоритет українського прапору, в якому не вводяться, а скасовуються збори з річкового транспорту, у тому числі через механізми податкового стимулювання, потенційно через зняття акцизу [на паливо, яке використовують судна всередині країни]", - зазначив він.
Про відсутність стимулів для інвестицій у законопроекті від Мінінфраструктури говорив і голова депоб'єднання "За розвиток річок України" Андрій Вадатурський.
"З одного боку, ви говорите, що скасовуємо всі збори. І тут ми згодні і вітаємо це рішення, але з іншого боку, ви вводите річковий збір. Тобто це не скасування, а може бути доведеться платити й більше, ніж зараз. Сьогодні цього ніхто не знає. Розрахунків немає. ЄБРР готовий надати нам кошти [на розвиток річкової інфраструктури]. … Але ж не за умови введення річкового збору. Вони просто повинні знати джерело повернення кредитних коштів. І в цьому – певна маніпуляція фактами", - зазначив А. Вадатурський. Сьогодні ж, за його словами, працювати на Дніпрі просто нецікаво.
"Це не питання закону, а питання економічної привабливості. Тому ми проти введення додаткового навантаження на те, що і так не працює. А звідки взяти кошти ми запропонували. Є річка. Є канальний збір, що складається АМПУ. І ми запропонували 10% канального збору направити на відновлення річкового судноплавства. Інвестор стане інвестувати, якщо він буде отримувати прибуток. З річковим збором прибутку просто не буде", - додав політик.
Видання зазначає, що більшість з присутніх на круглому столі експертів відкрито критикували положення законопроекту №2475а, висловлюючи побажання, співзвучні з альтернативним законопроектом №2475а-3, який робить неможливим створення нової монополії і знижує корупційні ризики при відродженні внутрішніх водних шляхів, виключає введення річкового збору прихованого податку, на якому буде паразитувати контрольована тієї чи іншої ФПГ новостворена монопольна структура, вирішує проблему звільнення від акцизного податку на суднове пальне, що використовується річковим флотом. Крім того, документ пропонує варіант фінансування внутрішніх водних шляхів за рахунок частини канального збору, вже сьогодні зібраного АМПУ за прохід суден [Бузько-Дніпровсько-лиманському каналі та Херсонському морському каналі]; вводить здоровий державний протекціонізм у сфері забезпечення зайнятості; підтримує вітчизняну суднобудівну галузь; спрощує і прискорює процес держреєстрації судів; впроваджує європейську систему лоцманських проводок.
Представляв на круглому столі альтернативний законопроект 2475а-3 нардеп Роман Семенуха підкреслив, що цей документ є прикладом європейських підходів до розвитку внутрішніх водних шляхів.
"Він (2475а-3) все-таки більше відповідає вимогам і стандартам ЄС. Кілька років тому Україна свідомо зробила свій вибір у напрямку євроінтеграції. Асоційоване членство в ЄС – це не тільки права, це і обов'язок. І тому я думаю, що нам не треба винаходити велосипед, а ті норми, які сьогодні працюють в Європейському Союзі, мають бути базовими для України. І вони прописані в нашому законі", - підкреслив депутат.
