11 “сірих” схем імпорту автомобілів в Україну
Протягом останніх двох місяців минулого року спеціалісти CASE Україна – незалежної громадської організації, яка проводить економічні дослідження та прогнозування макроекономічної політики — здійснили аналіз 11 схем імпорту автомобілів, що існують або існували в Україні в недалекому минулому. Свої результати експерти публікували в рамках проекту “Ціна держави: популярна економіка”. Мета проведеної роботи — показати, що тарифні обмеження на імпорт автомобілів, деклароване завдання яких — “захистити вітчизняного виробника”, не виконують своєї функції і є лише засобом підтримки неефективності та нерівності в суспільстві. Одним із наслідків існування різного роду обмежень є численні схеми, завдяки яким спритні громадяни заробляли та заробляють гроші, оминаючи чинне законодавство.
Схема №1: Викуп після конфіскації. Період існування схеми: до 2004 року.
Як працює схема: Громадянин (учасник схеми) ввозить авто на територію України, де митники, «виявивши» порушення митних правил, складають адміністративний протокол та вилучають авто. Суд, розглядаючи справу, присуджує конфіскацію. Після цього автомобіль передається на реалізацію, де за «копійки» його викуповує той самий громадянин через підставну особу. Податки з імпорту (мито, акциз, ПДВ) при цьому не сплачується.
Варіація схеми – підставна особа просила суд про реалізацію автомобіля як застави неповернутої позики, яку він ніби-то надав власнику авто. Схема припинила своє існування 01.01.2004 з набуттям чинності Митного кодексу України від 11.07.2002. Частина третя статті 320 Кодексу передбачала, що притягнення до відповідальності за порушення митних правил не звільняє зазначених осіб від обов’язку сплати мита та інших податків і зборів.
Схема №2: Пільги громадянина з Закарпаття. Період існування схеми: 2001 – 2004 роки.
Як працює схема: У 1998 році Кабінет Міністрів у рамках експерименту дозволив підприємцям кількох регіонів України працювати за схемою так званого спеціального торгового патенту. Відповідно до змін до Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» власник спецпатенту звільнявся від сплати, зокрема податку на додану вартість при імпорті.
У 2001 році такий спецпатент отримав приватний підприємець із Закарпаття Василь Кавка. Отримавши пільги із сплати ПДВ при імпорті зазначеним громадянином було ввезено кілька тисяч автомобілів, у тому числі «люкс» сегменту, які знаходили своїх кінцевих власників у Києві, Харкові, Дніпропетровську. У січні 2002 року Верховна Рада скасувала пільги зі сплати ПДВ на імпорт. Однак, 2002 року Виноградівський районний суд продовжує термін дії спецпатенту Кавки до 30 листопада 2002 року, а 25 квітня Апеляційний суд Закарпатської області, куди із заявою звернулася Закарпатська митниця, залишає це рішення без змін.
В листопаді 2002 року Хустський районний суд Закарпатської області продовжив дію спецпатенту до листопада 2004 року на тій підставі, що Кавка нібито просив видати спецпатент саме на три роки, та сплатив ставку спецпатенту за три роки наперед.
У період з 2002 по 2004 роки громадянином Кавкою було ввезено в Україну 10 487 автомобілів (з них 6 автомобілів Maybach), а також яхти, паливно-мастильні матеріали тощо. Загальна вартість ввезених транспортних засобів та товарів склала близько 3 млрд. грн. Сума звільнення від сплати податків склала понад 500 млн. грн.
Схема №3: Зміна року випуску та об’єму двигуна, неіснуючі пошкодження та несправності, країна походження, модифікації, опції. Період існування схеми: постійно.
Як працює схема: 1. Зміна модифікації. Ввозиться автомобіль, наприклад Range Rover, декларується митна вартість виходячи з базової версії цієї моделі – $60 000. Відповідно до розшифрування VIN-коду програмним продуктом CARFAX Vehicle History Reports автомобіль Range Rover із заданим номером кузова є версією Range Rover Supercharged. Це значно дорожча модель з додатковою комплектацією та кращими технічними рішеннями, і митна вартість Range Rover 4,2 Supercharged має становити $83 500. Відтак імпортер зекономив на миті і ПДВ шляхом заниження митної вартості близько $10 000.
2. Зміна року випуску. Ввозиться автомобіль BMW Z4, у документах зазначено, що автомобіль був у використанні, 2007 року випуску. За VIN-кодом за допомогою наявного програмного продукту рік виготовлення автомобіля було неможливо визначити, тому рік виготовлення був погоджений (вже при фактичній перевірці було встановлено справжні рік випуску — 2004). Зиск в тому, що на автомобілі віком понад 5 років акциз був набагато більший, ніж на ті, що мали до 5 років. Імпортер, заявивши неправдиві відомості та підробивши документи, отримував значну економію на акцизі.
3. Зміна країни походження (призначення для використання). BMW X5 з двигуном 4,8 літри походженням з Європи мав коштувати $58 000, у той час як такий самий американського виробництва – $47 000. Maserati Quattroporte 4,2, виготовлена для ринку США, коштує $98 000, така сама для Європи – $129 000. Змінюючи дані про країну походження імпортер може суттєво занизити митну вартість авто та зекономити на податках.
4. Ввезення авто під виглядом таких, що не були на реєстрації. У відповідності до законодавства України транспортними засобами, що використовувалися, є ті, на які видавалися реєстраційні номери (не транзитні, не разові). З метою уникнення сплати шаленого акцизу за ввезення автомобіля, що був у використанні, йому надавався вигляд нового (показання одометру змінювалися). Крім того, підроблялися документи про відсутність реєстрації авто за кордоном. Ця схема доволі ефективно працювала на американських автомобілях, оскільки в США система реєстрації (взяття на облік) відрізняється від європейської, і української зокрема. Там інформація щодо реєстрації знаходиться в базі даних і дорожня поліція має до неї доступ, оскільки кожна поліцейська машина обладнана комп’ютером. На прохання власника йому може бути видана довідка (на папері), заповнена офіцером від руки.
Отже, вказавши (підробивши) в документах, що авто є новим (не видавалися номери) можна суттєво зекономити на акцизі. Зиск очевидний: умовно, при об’ємі двигуна 2,2 літра, з нового авто це €3 300, з б/в – €4 400 акцизу, плюс економія на ПДВ.
5. Неіснуючі пошкодження та несправності. З метою зменшення митної вартості застосовувалися певні хитрощі, наприклад, для авто, що були у використанні – вказувалось пошкодження лакофарбового покриття, пошкодження від ДТП, надмірна шумність двигуна, забруднення салону. Крім того, масовий наплив іномарок спостерігався після стихійних лих: американських авто після урагану «Катрина», європейських – після розливу Рейну. Для нових авто були характерні «пошкодження» під час транспортування в контейнерах та на автовозах: пошкодження скла, крил, дверей, бамперів. Звісно, що переважна частина цих пошкоджень існувала лише на папері. Підробивши документи та вступивши в протиправну змову з корумпованим митником, можна істотно зекономити на миті і ПДВ шляхом заниження митної вартості.
Схема №4: Ввезення легкових авто під виглядом вантажних. Період існування схеми: постійно.
Як працює схема: На територію України ввозяться легкові транспортні засоби (пасажирські мікроавтобуси), які повинні класифікуватися за кодом 8703 згідно з УКТЗЕД відповідно зі сплатою акцизу. Натомість такі автомобілі декларуються як вантажні за кодом 8704 без сплати акцизу. Схема має декілька різновидів: 1) Ввозяться автомобілі, які дійсно можуть бути, і пасажирськими, і вантажними. Наприклад VW Transporter тощо. З таких автомобілів знімаються задні ряди сидінь і обшивка салону, що надає вигляду вантажного авто. Після розмитнення «робилася» довідка про переобладнання в пасажирський і на підставі цього документу автомобіль ставився на облік в МРЕВ ДАІ вже як пасажирський.
2) Ввозяться автомобілі, які можуть бути лише легковими, однак VIN-код не дає розшифровки типу кузова. Наприклад: автомобілі «Chrysler Voyager», «Chrysler Grand Voyager», «Kia Carnival», виготовлені в США, декларуються як вантажні. При перетині кордону складається «правильний» акт огляду, в якому вказується відсутність ознак легкового автомобіля, як то наявність пасажирських сидінь, кріплень під них, бокового та заднього скла. Крім того, митниця не мала програмних продуктів для розшифрування VIN-кодів (кошти на це державою не виділялися), а продукти, наявні в інтернеті не могли слугувати офіційною підставою для висновку про дійсний тип кузова.
3) Найбільш зухвала схема. Ввозились беззаперечно легкові автомобілі лише зі знятими задніми сидіннями, наприклад Peugeot 206, Opel Astra тощо. На боковому склі наклеювалася полімерна плівка в колір кузова, щоб надати автомобілю вигляду вантажного (або «пиріжка»). В ході митного контролю автомобіль фотографувався, фото підшивалося до документів по розмитненню. В разі чого пред’являлося як підстава для прийняття рішення про оформлення автомобіля як вантажного без сплати акцизу.
Схема №5: Ввезення кузова для переобладнання. Період існування схеми: постійно.
У відповідності до статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 11.01.1993 № 2-93 «Про порядок обкладення митним збором предметів, які ввозяться (пересилаються) в Україну», запасні частини (агрегати) транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України громадянами, підлягали оподаткуванню за ставками: кузов — $60, двигун внутрішнього згоряння — $0,05 за 1 куб. см. При припиненні у 2000 році дії ст. 3 Декрету пільги, надані фізичним особам при «розмитненні» агрегатів транспортних засобів, були ліквідовані. Однак, згодом знов запроваджені, зокрема Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування» 30.11.2006 № 398-V ввезення кузовів обкладалося ставкою акцизу 4 тис. грн за штуку (на той час $800).
Як працює схема: Громадянин купує транспортний засіб «під документи», тобто металобрухт, від якого залишився лише техпаспорт. Законодавство дозволяло переобладнати кузов автомобіля більш новою його модифікацією. Для цього необхідно було імпортувати кузов з-за кордону і поставити його нібито замість існуючого. Це мали би зробити спеціально сертифіковані підприємства. Після цього необхідно було переоформити техпаспорт з новим номером кузова. Згідно з законодавством кузов – це власне автомобіль без мотора, трансмісії, викидної системи, задньої і передньої підвіски, бензобака, електроприладів, запалювання двигуна.
Схема має декілька різновидів: 1) Ввозився дійсно розібраний автомобіль, однак усі його запчастини їдуть за ним слідом і оформляються як окремі запчастини з невеликим податковим навантаженням. На спеціальному підприємстві автомобіль збирався в одне ціле і відтоді його можна було реєструвати у МРЕВ ДАІ. 2) Ввозився цілий автомобіль із знятими колесами, по документах оформлявся як розібраний кузов. Після розмитнення колеса прикручувалися, автомобіль був готовий для реєстрації, спеціальне збиральне підприємство видавало «липову» довідку. Цікавий факт: На імпорт кузовів не розповсюджувалися обмеження щодо 8-річного віку. Вартість кузовів складала від $600 до $3 тис. У 2006-2008 роках, в період «розквіту» схеми, імпортувалося близько 2-3 тисяч кузовів на місяць.
Схема №6: Переїзд в Україну на постійне місце проживання. Період існування схеми: 2001 – 2012 роки.
Як працювала схема: Відповідно до Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України» (втратив чинність) ввезені транспортні засоби за кодами 87.01, 87.02, 87.03, 87.04, 87.05 УКТЗЕД не підлягають обкладенню митом та податками у разі переселення на постійне місце проживання.
Законом були передбачені умови звільнення від оподаткування: особа є власником такого транспортного засобу не менше року; перебування такого транспортного засобу на обліку в країні постійного місця попереднього проживання не менше року.
Громадянин України виїжджав до іншої країни, зазвичай Республіки Молдова, на постійне місце проживання, де ставав на консульський облік із появою в українському закордонному паспорті відмітки «Прийнятий на консульський облік ПОСТІЙНО». Після цього купувався автомобіль та реєструвався на громадянина. По закінченню річного терміну автомобіль знімався з реєстрації, а громадянин повертався на постійне місце проживання в Україну та розмитнював авто без сплати податків. За законом розмитнене авто такі громадяни не мали права відчужувати або передавати в користування іншим особам до закінчення річного терміну вже постійного проживання в Україні. Однак ця заборона часто порушувалася. Маючи 2 закордонних паспорти, громадянин міг одночасно «вести» схему з двома автомобілями. А виїжджаючи цілою сім’єю декілька авто одночасно.
Цікаві факти: Схему було викрито внаслідок спільної перевірки, в ході якої виявилося, що цілий ряд відміток «Прийнятий на консульський облік ПОСТІЙНО» були підробленими та не містили необхідних реквізитів. Також іноді подавалися підроблені документи про реєстрацію автомобіля «заднім числом». Крім того, велика кількість громадян мала декілька паспортів. Визначити справжню кількість ввезених таким чином авто доволі важко, оскільки легальне ввезення відбувається за таким же принципом. Однак, скоріше за все необхідно вести мову про кілька тисяч автівок.
#more_item#
Схема №7: Ввезення авто на пільговиків. Період існування схеми: постійно.
Як працює схема: Законодавством передбачені пільги щодо оподаткування транспортних засобів, ввезених у якості благодійної допомоги. Громадянин України стоїть на черзі в органах соціальної опіки і за законом має право на безкоштовне забезпечення автомобілем. За кордоном знаходиться і купується потрібний автомобіль. Потім автомобіль передається благодійній організації та після митного оформлення надається нужденній особі. Особа передає автомобіль іншій особі, яка власне і придбала авто за кордоном.
У цій схемі є застереження: автомобілі, отримані у якості благодійної допомоги мають передаватися особам, які мають на це право, у порядку черговості. Крім того, після смерті особи, яка отримала авто, транспортний засіб повинен бути переданий органу соціальної опіки для забезпечення інших осіб, які цього потребують. На практиці ці вимоги не виконуються.
Схема №8: Ввезення нерезидентом авто без зобов’язання про зворотне вивезення. Період існування схеми: з 2003 – постійно.
Відповідно до Міжнародної конвенції про тимчасове ввезення (Стамбульська конвенція) громадянин-нерезидент може ввезти транспортний засіб на строк до одного року. У відповідності до Технології прикордонного та митного контролю у пунктах пропуску через державний кордон, що затверджена спільним наказом Адміністрації Державної прикордонної служби та Державної митної служби, громадянин-нерезидент, який тимчасово ввозить транспортний засіб особистого користування, що перебуває на постійному обліку в реєстраційних органах іноземних держав, не надає письмового зобов’язання про зворотне вивезення транспортного засобу. Цим активно користувалися громадяни-нерезиденти з метою ввезення автомобілів без сплати податків.
Як працює схема: Громадянин-нерезидент тимчасово ввозить транспортний засіб, письмового зобов’язання не надає. Після ввезення він продає автомобіль за готівку та виїжджає з України, зазвичай авіаційним транспортом. Навіть якщо у прикордонників виникнуть питання щодо необхідності вивезення автомобіля, нерезидент пояснює, що обов’язково це зробить наступного разу. Тим часом автомобіль йде на розбірку.
Схема №9: Ввезення некомплектного транспортного засобу. Період існування схеми: 2006 – 2010 роки.
Як працює схема: В Україну ввозився некомплектний транспортний засіб. Наприклад автомобіль легковий AUDI Q7, двигун поршневий з іскровим запалюванням, новий, 2007 року випуску, робочий об’єм двигуна 4163 см3, у некомплектному стані, відсутні: бампер передній в зборі, бампер задній в зборі, задні сидіння, сидіння передні водія і переднього пасажира, фари передні ліва і права, ліхтарі задні лівий і правий, декоративна решітка радіатора, панель приладів, обшивка дверей в зборі. Виробництво США.
При цьому вартість автомобіля була задекларована $29 тис. Комплектний автомобіль мав би коштувати $48 тис. Зрозуміло, що прикрутити фари й бампер – це, по суті, півдня роботи. Але економія у податках – майже $9 тис. Цікавий факт: запчастини, зняті з автомобіля зазвичай були упаковані разом із самим авто в одному контейнері.
Схема №10: Ввезення авто резидентом – співвласником фірми-нерезидента. Період існування схеми: постійно.
Як працює схема: Громадянин України стає співвласником іноземної фірми або наймається на роботу в іноземну фірму. Фірма купує автомобіль та оформляє шляховий лист на громадянина України. Громадянин України ввозить автомобіль в Україну та користується ним до 1 року. Або громадянин України та іноземний громадянин купують авто у спільну власність. Таким чином, громадянина України вписують у техпаспорт, він може користуватися автомобілем в режимі транзиту (до 10 днів). Це актуально для жителів прикордонних регіонів.
Схема №11: Оформлення на дипломатичну установу. Період існування схеми: 2009 – 2010 роки.
Як працює схема: Працівниками дипломатичного представництва ввозилися автомобілі для власних потреб. Законодавство звільняє від оподаткування транспортні засоби, що ввозяться особами, які мають митні пільги у зв’язку з дипломатичним статусом. За інформацією МЗС України, посольству для службового використання дозволяється ввозити з митними та податковими пільгами автомобілі за кількістю дипломатичних посад, а також автобус і вантажний автомобіль. Дипломатам також дозволяється ввезення на пільгових умовах одного автомобіля, ще одна машина може бути ввезена для потреб повнолітнього акредитованого в міністерстві закордонних справ члена сім’ї дипломата, який проживає разом з ним. При цьому відчуження автомобілів посольства і його персоналу без сплати податків і митних зборів дозволяється лише через 10 років. Згодом автомобіль, незважаючи на законодавчу заборону, продається резидентам України також без сплати податків з імпорту.
Цікаві факти: У 2009-2010 роках аташе дипломатичного представництва ввозилися і продавалися машини: Bentley Brooklands, Bentley Arnage, Aston Martin DBS, BMW X6, Mercedes-Benz S 65 AMG, Mercedes-Benz G 55 AMG, Mercedes-Benz SL 550, Mercedes-Benz S 600 L, Mercedes-Benz CL 550, Lexus ES 330, Lexus LX 470, а також Infiniti FX 35.
#more_item#
За даними Державної митної служби, аташе Бабицьким Аркадієм (Посольство Ізраїлю в Україні) ввезено 4 автомобілі, аташе Гор Єлі – 5 автомобілів і Гор Юла – 3 автомобілі. У той же час, за повідомленнями МЗС, аташе Аркадій Бабицький офіційно зареєстрував лише автомобіль марки Daihatsu Sirion AT 1,3., а аташе Єлі Гор офіційно зареєстрував автомобіль Infiniti FX 35. При цьому на ім’я Юли Гор не зареєстровано жодної машини. Одне із ввезених аташе авто (Mercedes-Benz SL 550) у подальшому був зареєстрований на Тігіпко Анну Сергіївну, яка доводиться дочкою колишньому віце-прем’єр-міністру України Тігіпку Сергію Леонідовичу.
