Реформа СБУ: дозволи на спостереження за особою спецслужба буде вимушена отримувати в судах

Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України № 3196-д від 26.10.2020 містить низку положень, які стосуються судового контролю за діяльністю Служби безпеки України.

Проте зміни вносяться не в процесуальні кодекси, а в Закон України «Про контррозвідувальну діяльність».

Зокрема, він доповнюється статтею 8² «Контррозвідувальні заходи, які проводяться за рішенням суду», яка дозволяє Службі безпеки України за рішенням суду здійснювати такі контррозвідувальні заходи:

1) спостереження за особою або місцем із фіксацією відповідних відомостей або даних;

2) аудіо-, відеоконтроль особи, що полягає у втручанні в приватне спілкування особи без її відома з фіксацією змісту її розмов або інших звуків, рухів, дій, пов’язаних з її діяльністю або місцем перебування тощо, за допомогою аудіо-, відеозапису із використанням спеціальних та інших технічних засобів;

3) аудіо-, відеоконтроль місця, що полягає у здійсненні прихованої фіксації відомостей за допомогою аудіо-, відеозапису всередині публічно доступних місць, без відома їх власника, володільця або присутніх у цьому місці осіб;

4) зняття інформації з телекомунікаційних мереж (транспортних телекомунікаційних мереж), що забезпечують передавання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого виду між підключеними до неї телекомунікаційними мережами доступу;

5) зняття інформації з електронних інформаційних мереж, яке полягає у пошуку, виявленні шляхом фізичного та/або програмного доступу, відборі і фіксації відомостей або даних, що містяться в електронних інформаційних мережах (системах) або їх частинах, доступ до яких обмежується її власником, володільцем, утримувачем або пов'язаний з подоланням системи логічного захисту;

6) обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи шляхом негласного проникнення до таких місць житла чи володіння особи з використанням спеціальних та інших технічних засобів, з метою:

виявлення і фіксації речей та документів;

виготовлення копій чи зразків зазначених речей і документів, виявлення та вилучення зразків для дослідження;

виявлення осіб, які можуть бути причетні до розвідувально-підривної діяльності, терористичних та інших протиправних посягань на державну безпеку України;

встановлення технічних засобів аудіо-, відеоконтролю особи;

7) установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу, яке полягає в локалізації місцезнаходження радіоелектронного засобу, в тому числі мобільного термінала систем зв'язку, та інших радіовипромінювальних пристроїв, активованих у мережах операторів, провайдерів телекомунікацій, без розкриття змісту повідомлень, що передаються;

8) огляд кореспонденції, який полягає в негласному відборі за ідентифікаційними ознаками кореспонденції, її обробленні, зміні (заміні), знятті копій чи отриманні зразків.

Обмеження доступу до визначених (ідентифікованих) інформаційних ресурсів (сервісів) з метою недопущення терористичного акту або вчинення розвідувально-підривної діяльності на шкоду Україні здійснюється в судовому порядку на підставі матеріалів кримінального провадження, оперативно-розшукової або контррозвідувальної справи.

Рішення суду про проведення вищезазначених контррозвідувальних заходів постановляється за клопотанням керівника відповідного оперативного підрозділу Служби безпеки України, що здійснює контррозвідувальну діяльність, або його заступника.

У виняткових випадках, коли невжиття невідкладних заходів призведе до злочину проти основ національної безпеки України, терористичного акту, кібератаки, знищення необхідних фактичних даних або зумовить неможливість їх отримання, Голова Служби безпеки України, його заступник або начальник регіонального органу Служби безпеки України має право прийняти документально оформлене рішення щодо проведення контррозвідувальних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, до ухвалення рішення суду.

У такому разі керівник оперативного підрозділу Служби безпеки України, яким ініційовано проведення контррозвідувального заходу, або його заступник повинен протягом 24 годин з початку контррозвідувального заходу звернутися до суду з клопотанням про надання дозволу на проведення контррозвідувальних заходів.

Якщо за результатами розгляду клопотання судом постановлено ухвалу про відмову у наданні дозволу на проведення контррозвідувального заходу, контррозвідувальний захід підлягає негайному припиненню, а одержана внаслідок його проведення інформація передається оперативному підрозділу – ініціатору проведення контррозвідувального заходу для знищення у встановленому порядку.

Інформація, здобута або створена Службою безпеки України в результаті контррозвідувальних заходів, не може бути використана для вирішення завдань кримінального провадження.

Визначені частиною першою цієї статті контррозвідувальні заходи можуть проводитися розвідувальними органами України у випадках, передбачених статтею 17 Закону України «Про розвідку». Рішення суду про проведення таких заходів постановляється за клопотанням керівника відповідного розвідувального органу України або уповноваженого ним заступника, що розглядається у порядку, визначеному статтею 8³ цього Закону, з урахуванням особливостей мети проведення та суб’єкта ініціювання і проведення таких заходів.

Розгляд судом клопотань про надання дозволу на проведення контррозвідувальних заходів буде здійснювати у порядку, передбаченому новою статтею 8³ Закону.

Клопотання керівника оперативного підрозділу Служби безпеки України, що здійснює контррозвідувальну діяльність, або його заступника про надання дозволу на проведення контррозвідувальних заходів розглядається Головою апеляційного суду або уповноваженим ним суддею апеляційного суду, в межах територіальної юрисдикції якого перебуває Центральне управління або регіональний орган Служби безпеки України, до складу якого входить відповідний оперативний підрозділ.

Розгляд клопотань про надання дозволу на проведення контррозвідувальних заходів стосовно суддів, працівників суду та правоохоронних органів та/або у приміщеннях судових та правоохоронних органів може здійснюватися Головою апеляційного суду або уповноваженим ним суддею апеляційного суду поза межами територіальної юрисдикції Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, до складу якого входить відповідний оперативний підрозділ.

У такому разі керівник оперативного підрозділу Служби безпеки України, що здійснює контррозвідувальну діяльність, або його заступник звертається з клопотанням про надання дозволу на проведення контррозвідувальних заходів, до апеляційного суду, найбільш територіально наближеного до апеляційного суду, в межах територіальної юрисдикції якого перебуває Центральне управління або регіональний орган Служби безпеки України, до складу якого входить відповідний оперативний підрозділ.

Клопотання про надання дозволу на проведення контррозвідувальних заходів передається Голові апеляційного суду або уповноваженому ним судді апеляційного суду та реєструється з дотриманням вимог законодавства про охорону державної таємниці.

Розгляд клопотання про надання дозволу на проведення контррозвідувальних заходів та постановлення ухвали про надання дозволу на проведення відповідного контррозвідувального заходу або про відмову в наданні дозволу здійснюються Головою апеляційного суду або уповноваженим ним суддею апеляційного суду невідкладно, але не пізніше шести годин з моменту його отримання, за участю особи, яка внесла клопотання, та/або інших уповноважених керівником оперативного підрозділу Служби безпеки України, що здійснює контррозвідувальну діяльність, осіб.

Розгляд клопотань про надання дозволу на проведення контррозвідувальних заходів здійснюється в закритому судовому засіданні без застосування технічних засобів фіксації.

Голова апеляційного суду або уповноважений ним суддя апеляційного суду, розглядаючи клопотання про надання дозволу на проведення контррозвідувальних заходів встановлює достатність та обґрунтованість підстав для надання такого дозволу, про що постановляє відповідну ухвалу.

Ухвала про надання дозволу на проведення контррозвідувального заходу повинна містити:

1) найменування оперативного підрозділу, якому дозволено проведення контррозвідувального заходу;

2) відомості про особу, місце, інформацію, ресурс (сервіс) або річ, стосовно яких необхідно провести контррозвідувальний захід;

3) вид контррозвідувального заходу та залежно від виду контррозвідувального заходу відомості про особу, що дають змогу її ідентифікувати, про місце, інформацію, ресурс (сервіс) або річ;

4) вимогу до оператора, провайдера телекомунікацій або власника (володільця) кабельної каналізації електрозв'язку (із зазначенням їх найменування) про надання сприяння в організації та проведенні контррозвідувального заходу (за необхідності) з чітким зазначенням дій та заходів, яких повинен вжити оператор, провайдер телекомунікацій або власник (володілець) кабельної каналізації електрозв’язку;

5) строк дії ухвали.

Строк дії ухвали про надання дозволу на проведення контррозвідувального заходу не може перевищувати шести місяців.

Ухвала про відмову у наданні дозволу на проведення контррозвідувального заходу постановляється у разі невідповідності клопотання про надання дозволу на проведення контррозвідувального заходу встановленим вимогам.

Ухвала про відмову у наданні дозволу на проведення контррозвідувального заходу має бути вмотивованою та містити обґрунтування причин такої відмови.

Ухвала про надання дозволу на проведення контррозвідувального заходу або про відмову в наданні такого дозволу до припинення відповідної контррозвідувальної діяльності чи прийняття рішення за результатами такої діяльності або заходів не вноситься до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Матеріали, пов'язані з розглядом клопотання про надання дозволу на проведення контррозвідувальних заходів, зберігаються з дотриманням вимог законодавства про охорону державної таємниці.

Матеріали, отримані в результаті контррозвідувальних заходів, можуть використовуватись у кримінальному провадженні виключно з метою підтвердження законності проведення таких заходів та на підставі судового рішення (ухвали). Суд, який дозволив проведення контррозвідувальних заходів, готує витяг з відповідної ухвали та надає її вступну та резолютивну частини. Витребування повного тексту ухвали для вивчення в суді в рамках кримінального провадження не допускається.