Українцям розповіли про списання боргів за комуналку після війни

Під час дії воєнного стану в Україні запроваджено мораторій на підвищення вартості комунальних послуг, а також діє заборона на відключення боржників та нарахування їм штрафних санкцій за несплату. Однак після війни усе повернеться: і пеня за несвоєчасну сплату, і блокування банківських рахунків, і судові позови. У найгіршому випадку борги за комуналку можуть призвести до втрати житла. Водночас, списання боргів, на яке дехто сподівається. не буде.

Про те, що буде з боржниками після війни, нагадали на Соціальній платформі.

Поки триває війна, закон захищає споживача комунальних послуг

Розпорядженням Кабміну № 206 від 5 березня 2022 року заборонено стягувати пеню і призначати штрафи за несвоєчасну сплату або несплату комуналки. Крім того, комунальники не мають право позиватись у суді навіть до злісних боржників. Влада також розпорядилась щодо розблокування карткових рахунків боржників, які до війни були заблоковані через несплату. Їм також не мають права відключити комунальну послугу, за яку вони заборгували.

Однак усе це скінчиться після війни. На боржника відразу обрушиться весь накопичений вантаж комунальних боргів і ввімкнуться усі каральні санкції, у тому числі й судові позови.

"У разі несплати за справу візьмуться державні чи приватні судові виконавці. Як результат — арешт рахунків, заборона на виїзд за кордон. Тому все одно борги доведеться сплатити", — розповіла експертка з питань  ЖКГ Крістіна Ненно.

Після війни можуть конфіскувати житло

Найгіршим результатом для боржника може стати конфіскація житла. Така норма міститься у статті 50 Закону України "Про виконавче провадження". Там йдеться, що у випадку відсутності в боржника коштів на рахунках та ліквідного рухомого майна, об'єктом стягнення стає нерухоме майно, тобто його житло.

Щоправда, є певна сума заборгованості, після якої боржник ризикує втратити своє помешкання. Ця сума становить 20 мінімальних зарплат. На сьогодні це 134 тисячі гривень.

У багатьох українців є значно більші борги. Але боржники діляться на дві категорії: ті, що мають гроші, аби відразу все заплатити, і ті, які грошей на це не мають. Ризикують саме другі. Адже власникам великих будинків і розкішних квартир нічого не вартують ті 130 тисяч, і вони можуть їх сплатити будь-якого дня. А от ті, хто заледве виживає від зарплати до зарплати чи від пенсії до пенсії, можуть втратити своє житло.

Втім, за словами директора аналітичного центру «Інститут міста» Олександра Сергієнка, якраз пенсіонери є найбільш дисциплінованим загоном платників.

"Багато людей намагаються не допускати виникнення заборгованості. Причому найвідповідальніші в цьому питанні — пенсіонери. Найменш дисциплінованими є громадяни, які мають великі доходи. Маючи житло на столичному Печерську й живучи за кордоном, люди можуть не платити протягом року — двох. І заплатити потім, оскільки сума заборгованості не є для них високою", — каже експерт.

На сьогодні загальна сума заборгованості українців за комунальні послуги досягла колосальних 100 мільярдів гривень. Багато українців перестали платити за комунальні послуги саме під час війни – із різних причин. Але й торік, ще до війни, українці боргували комунальникам 72 мільярди. За таких неплатежів комунальній галузі загрожує колапс. Не буде чим ремонтувати зношені та розбиті ворогом комунікації. Крім того, не буде чим платити зарплату комунальникам, які зараз виявляють не менший героїзм, ніж бійці на фронті.   

Нікому боргів за комуналку не спишуть 

Таким чином, розвал комунальної галузі може початись не лише через дії ворога, але й через великі борги власних громадян. Тому влада закликає віх українців підійти до свого обов'язку відповідально і за можливості сплачувати за комунальні послуги. Адже борги все одно накопичуються, і їх ніхто й нікому не спише. І після війни дива не станеться: все заборговане доведеться повертати.