У Пенсійному фонді діра в 146 млрд грн: куди йдуть гроші
Українські пенсіонери можуть не турбуватися про свої пенсії – їх виплатять повністю і вчасно, незважаючи на дефіцит бюджету Пенсійного фонду (ПФ), про це заявив прем'єр-міністр Олексій Гончарук. За його словами, решту суми виділить з держбюджету держава.
Звідки надходять гроші до ПФ і на що вони витрачаються, а також чому нинішні 35-40-річні зможуть розраховувати в старості в кращому випадку на мінімальні пенсії. Тим часом влада все частіше говорить про те, що пенсійний вік доведеться підвищувати.
Доходи і витрати
Нагадаємо: основним джерелом доходів Пенсфонду є надходження від єдиного соціального внеску (ЄСВ), який роботодавці нараховують на зарплату працівників (22% від "брутто"-зарплати). Але, як видно з інфографіки, цих грошей не вистачає, щоб забезпечити пенсіонерів виплатами, тому майже третина витрат ПФ – це дотації з держбюджету.
Тобто фактично платники податків платять до ПФ двічі: у вигляді ЄСВ і частково вигляді відрахувань від інших податків до бюджету. Також безпосередньо до ПФ стягується відсоток (від 1% до 7,5%) з різного виду послуг: це, наприклад, реєстрація рухомої і нерухомої власності, видача документів і т. д. А також – податок за користування мобільним зв'язком, причому його платять всі, включно з пенсіонерами.
Неважко помітити, що левова частка видаткової частини бюджету ПФ йде на виплати "трудовим" пенсіонерам, яких найбільше серед 11,3 млн пенсіонерів – понад 90%. Але при цьому ПФ виділяє на них менше 70% від суми витрат, оскільки пенсії у половини рівні або трохи вище мінімальної. Мінімальна пенсія за віком при наявності трудового стажу не менше 30 років для жінок і 35 років для чоловіків зараз становить 1638 грн, середня пенсія – 3083 грн.
Понад 27% витрат Пенсійного фонду йде на виплату пенсій пенсіонерам силових структур, середня пенсія у яких – близько 5000 грн. І 1,8% "з'їдає" оплата витрат за розрахунком і доставкою пенсій, в грошах це 8 млрд грн, які, в зв'язку з хронічним дефіцитом ПФ, оплачує держава. При цьому в ПФ сподіваються заощадити за рік понад 200 млн грн.
Експерти: треба боротися з детінізацією зарплат
Економісти і фахівці з питань пенсійного забезпечення кажуть, що дефіцит ПФ викликаний двома причинами: тіньовою економікою і передачею до ПФ більше 15 років тому виплат пенсій силовикам, грошове забезпечення яких не обкладалося податком (зараз на платню військовослужбовців також нараховується єдиний соціальний внесок. – Авт.), а значить, не поповнювався бюджет ПФ, з якого стали виплачувати пенсії людям в погонах.
"Коли в 2016 року влада знизили ЄСВ з 37% до 22%, щоб зменшити навантаження на роботодавців, очікувалося, що зменшення відрахувань до ПФ компенсується зростанням бази оподаткування через виведення зарплат з тіні, – нагадав член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. – Але цього не сталося. ЄСВ відразу зменшився на 15%, а доходи в ПФ за рахунок легалізації зарплат зросли всього на 8-9% в перші місяці, потім зменшилися, що призвело до значного зростання дефіциту ПФ.
Ситуацію трохи поліпшило регулярне підвищення, починаючи з 2017 року, мінімальної зарплати – відразу з 1600 до 3200 грн і поступового її доведення до нинішніх 4723 грн. Але все одно цього недостатньо, тому що пенсії регулярно індексуються, а кількість працівників, які працюють легально і за яких роботодавці платять ЄСВ, вже менше, ніж кількість пенсіонерів – 10,5 млн осіб проти 11,3 млн осіб".
Ексзаступник голови Пенсійного фонду, а нині незалежний пенсійний експерт Віктор Колбун каже, що власний дефіцит ПФ насправді невеликий – всього 24 млрд грн з 147 дотуються.
"Решта – це на пенсії силовикам, з якими має розраховуватися держава, оскільки за них свого часу нічого не платили до ПФ, – роз'яснив Віктор Колбун. – Держава це робить через ПФ, тому і говорять про великий дефіцит Пенсфонду".
Дефіцит зникне через 10 років
За словами Пендзина, для наповнення бюджету Пенсфонду, держава повинна посилити боротьбу з виплатою зарплат в конвертах, бо можливість підвищення "мінімалки", як способу детінізації заробітків, практично вичерпана.
"Це веде до все більшої зрівнялівки в доходах: люди, зайняті малокваліфікованою працею – прибиральниці, підсобні робітники, сторожі і т. д. – отримують набагато менше, ніж, наприклад, медсестри, соцпрацівники, вихователі дитсадків. Тому єдиний на сьогодні економічно обгрунтований спосіб зростання мінімальних зарплат – підвищення продуктивності праці", – пояснив Пендзин.
На думку Віктора Колбуна, дефіцит ПФ поступово зменшуватиметься, оскільки до нього зараз надходить ЄСВ з зарплат силовиків, а також тому, що зменшується кількість пенсіонерів через збільшення трудового стажу, що дає право на пенсію.
"Можна очікувати, що років через десять ПФ стане бездефіцитним, – прогнозує Колбун. – Але з огляду на, що пенсії у нас зростають регулярно, потрібно, щоб детінізація зарплат велася з двох сторін – як з боку держави, так і з боку працівників, які не повинні погоджуватися працювати за зарплати в конвертах".
Коли пенсія стане "особистою"
Справжньою реформою пенсійної системи має стати запровадження особистих накопичувальних пенсійних рахунків, впевнений Віктор Колбун. Інакше, за його оцінкою, вже через 10-15 років держава зможе забезпечити, в кращому випадку, мінімальні пенсії із солідарної системи. Все інше працівник повинен буде накопичити сам собі на старість. А завдання влади – забезпечити збереження цих накопичень. Але для цього, за словами експерта, потрібно якомога швидше ухвалити закон про введення особистих пенсрахунків. Такий законопроєкт близько двох років припадав пилом в Раді попереднього скликання, поки її не переобрали. Натомість 27 грудня 2019 року в Раді зареєстрований новий законопроєкт № 2683, але поки у депутатів руки до нього не доходять.
Нагадаємо, система накопичувальних рахунків повинна була запрацювати з 2020 року, але її введення перенесли на 2021 рік через неготовність. Схоже, знову перенесуть, оскільки міністр соцполітики Юлія Соколовська заявила, що не бачить можливості введення особистих пенсійних рахунків в короткостроковій перспективі. А депутати вже готуються створити нове відомство з пенсій.
А ось колишній віцепрем'єр Павло Розенко, який курирував в попередньому Кабміні соціальний блок і активно домагався ухвалення такого закону, підтвердив, що, як і раніше, вважає: накопичувальні рахунки потрібно вводити якомога швидше.
"Україна втратила 15 років, імітуючи діяльність з реформування пенсійної системи, тому необхідно терміново ухвалювати закон про особисті накопичувальні рахунки, щоб нинішні 30-річні могли отримувати гідні пенсії, – сказав Павло Розенко. – На жаль, новий законопроєкт сирий, до нього багато питань з боку учасників пенсійного ринку. І хоча влада декларує запровадження накопичувальних рахунків, сумніваюся, що це відбудеться швидко".
