На Донеччині переселенка відкрила власну сироварню

Переселенка Наталя Лук’янова змінила професію інженера-електрика на сировара після переїзду з окупованої Горлівки. Варить сири за власними рецептами у Сіверську, що за 50 кілометрів від лінії розмежування. Підприємство відкрила за грантові гроші та власні заощадження.  

Професію інженера-електрика на підприємстві Наталія Лук’янова змінила після виїзду з окупованої території. А сироварінням почала займатися 3 роки тому.

 “Сир “Сіверський”, той, що добре плавиться. Це був найперший сир, який я робила, тому в честь того населеного пункту, де це все придумалося і почало втілюватися в життя”, — каже жінка.

Варити сир, каже Наталя, почала вдома, на кухні у дволітровій сироварці. Зараз у промислову сироварню Наталя за раз заливає 100 літрів молока, з яких виходить 10 кілограмів сиру. Визрівають сири в спеціальній камері, на полицях із липи.

 “Цьому сирові 2 тижні всього лишень. Тут дотримується температурний режим, в камері цій 16 градусів і кожні 2-3 дні я перевертаю ось таким чином на іншу сторону. І протираються ще сіллю зверху”, — пояснює підприємиця.

За словами Наталії, приміщення для приготування сирів вона обладнала з власних заощаджень та двох грантів від “Червоного Хреста” та “Українського Донецького куркуля”. За двома програмами отримала близько 700 тисяч гривень, власні витрачені кошти рахувала приблизно від 150 до 300 тисяч гривень.

Наразі, каже Наталя, виготовляє 3 види сирів, за власними рецептами.

 “Постала перед труднощами, як ринок збуту. Я об’їздила всю Східну Україну, пропонувала як у великі, так і в маленькі магазини. При цьому, для маленьких у мене була висока ціна і маленькі терміни придатності, бо продукція натуральна — не підходимо”, — пояснює жінка.

Вихід Наталя знайшла, відкривши власну крамницю у Слов’янську. Тут жінка об’єдналася з такими ж дрібними виробниками, але іншої продукції. Подібні крамниці надалі хоче відкривати у містах як то Харків та Київ.