Тузла та «газові війни»: в ОП заявили, що Будапештський меморандум порушувався ще до 2014 року

Як повідомляє Укрінформ, про це йдеться у коментарі ОП.

“Аналізуючи Будапештський меморандум, доходимо висновку, що безпекові гарантії щодо України були порушені ще задовго до 2014 року. Наприклад, варто згадати відоме прикордонне протистояння у 2003 році в конфлікті навколо острова Тузла, що загрожувало територіальній цілісності України. Не менш небезпечними можна вважати так звані газові війни, які є проявом свідомого економічного тиску, спрямованого на те, щоб підкорити своїм власним інтересам Україну”, - зазначили в Офісі глави держави.

На думку авторів коментаря, світ не відреагував належним чином на такі порушення зобов’язань одним з підписантів Меморандуму, які наростали з роками, призвівши в підсумку до прямої збройної агресії.

“Більше того, настільки відверте ігнорування безпекових зобов'язань перед Україною поставить під сумнів для будь-якої іншої держави світу вагу підписів і обіцянок представників держав-гарантів за Будапештським меморандумом. Хто тоді виконуватиме інші подібні домовленості? Ігнорування зобов’язань держав-підписантів за Будапештським меморандумом перед Україною ставить під сумнів увесь корпус міжнародних договорів щодо нерозповсюдження та контролю над зброєю масового ураження”, - підкреслили в ОП.

Водночас у президентському Офісі зауважили, що залишається актуальним глобальне завдання з нерозповсюдження ядерної зброї, а також зі створення нових міжнародних документів, що гарантуватимуть безпеку окремих держав у разі відмови від ядерної зброї або намірів з її виробництва.

У цьому зв’язку в ОП заявили, що потрібна й "актуалізація положень Будапештського меморандуму".

“Його подальше невиконання може заблокувати досягнення нових дипломатичних рішень у сфері глобальної безпеки. Враховуючи також довготривалість порушення однією з держав-підписантів її зобов’язань, підтверджених у Меморандумі, наполягаємо на необхідності спільної роботи інших держав-гарантів для відновлення безпеки та територіальної цілісності України”, - наголосили в Офісі глави держави.

Повідомляється, що така позиція не є позицією однієї з політичних команд в Україні – команди влади, а може бути загальнонаціональною позицією.

Саме тому, за даними ОП, Президент Володимир Зеленський запропонував п’яте питання для загальнонаціонального опитування 25 жовтня 2020 року щодо Будапештського меморандуму: «Чи потрібно Україні підняти сьогодні на міжнародному рівні питання: або всі підписанти меморандуму виконують взяті на себе зобов’язання, або ніхто?».

“Нашій державі потрібен мандат від народу для того, щоб звертатися до держав-підписантів Меморандуму щодо виконання їхніх зобов’язань”, - додали в Офісі Президента.

Водночас в ОП висловили думку, що за п’ять років від 2014-го тодішньою українською владою “фактично нічого не робилося для підготовки деокупації Криму, ще й були розведені у переговорах кримський та донбаський кейси”.

“Актуалізація положень Будапештського меморандуму може допомогти нашій державі поновити втрачені за той час можливості, створивши значно міцніші переговорні позиції разом щодо Донецька, Луганська і Криму”, - переконують в Офісі Зеленського.

В ОП додали, що Меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, підписаний у Будапешті 5 грудня 1994 року, став одним з “найбільш недооцінених документів”, створених у буремних 1990-х роках на руїнах СРСР, та нагадали, що відповідно до нього Україна, відмовляючись від третього за потужністю ядерного арсеналу в тогочасному світі та, відповідно, роблячи найбільший після Другої світової війни внесок у глобальний мир і безпеку, отримала гарантії від провідних військових держав світу щодо непорушності своєї безпеки та існуючих кордонів.

Зазначається, що підписанти Меморандуму не тільки підтвердили їхні зобов’язання не використовувати проти України ядерну зброю, а також:

– у пункті 2 Меморандуму підтвердили їхні зобов’язання утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України;

– у пункті 3 Меморандуму підтвердили їхні зобов’язання згідно з принципами Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва у Європі утримуватися від економічного тиску, спрямованого на те, щоб підкорити своїм власним інтересам здійснення Україною прав, притаманних її суверенітету, і таким чином отримати будь-які переваги.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський 13 жовтня опублікував відеозвернення, у якому закликав українців прийти на виборчі дільниці в неділю, 25 жовтня, та відповісти на п'ять важливих для кожного питань.

Пізніше в ОП уточнили, що питання матимуть вигляд загальнонаціонального опитування, однак, на відміну від референдуму, воно не матиме прямих юридичних наслідків.

Громадянська мережа ОПОРА заявила, що, якщо опитування громадян у день місцевих виборців, яке анонсував Президент, буде проведене на виборчій дільниці, воно не матиме законних підстав, а якщо проводитиметься на вулиці, то не отримає юридичних наслідків.

Голова ВР України Дмитро Разумков поінформував, що ані в бюджеті, ані в змінах до бюджету не передбачено коштів на проведення такого опитування. Також, за його словами, згідно із законодавством подібні опитування, як і екзитполи, можуть відбуватися лише за межами виборчих дільниць.

Першим питанням опитування оголошено: “Чи потрібно запровадити довічне ув’язнення за корупцію в особливо великих масштабах?”, другим - “Чи підтримуєш ти створення на Донбасі вільної економічної зони?”.

Трьома останніми питаннями опитування є теми щодо скорочення кількості народних депутатів до 300, легалізації медичного канабісу та гарантії Будапештського меморандуму.