Тортури і "судилища": місія ООН зафіксувала в ОРДЛО численні порушення прав затриманих
На окупованому Донбасі Моніторингова місія ООН з прав людини зафіксувала численні порушення прав затриманих осіб, зокрема катування та несправедливий "суд".
Про це на онлайн-брифінгу повідомив спеціаліст з прав людини Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Михайло Сорочишин.
За його словами, найчастішим порушенням на окупованій території є практика адміністративного затримання, яка широко застосовується у формі так званого "адміністративного арешту" на території, що контролюється "Донецькою народною республікою", та "превентивного затримання" на території, що контролюється "Луганською народною республікою".
Згідно з "законодавством" на територіях обох самопроголошених "республік" рішення про адміністративне тримання під вартою може одноосібно ухвалити "слідчий" або "прокурор".
Сорочишин пояснив, що адмінзатримання передбачає арешт особи на строк до 30 діб, упродовж яких затриманий не доставляється до "судді", а "суд" не здійснює судового контролю за триманням під вартою.
Крім того, за даними доповіді, на території ДНР після закінчення початкових 30 діб "адміністративний арешт" часто застосовується повторно на нових підставах, а іноді й декілька разів.
Сорочишин підкреслив, що затриманих утримують без зв’язку з зовнішнім світом, а їхнім родичам зазвичай не надають інформацію про затримання їх близьких протягом початкового періоду ув’язнення.
Крім того, у доповіді йдеться, що під час таких затримань мали місце катування і залякування осіб, до яких вдавалися співробітники "міністерств державної безпеки", "поліції" та члени озброєних груп самопроголошених "республік".
За словами Сорочишина, задокументовано випадки, коли затриманих били, душили, позбавляли їжі, води, сну або можливості користуватися туалетом, а також піддавали ударам електричним струмом та катували, імітуючи страту.
Серед задокументованих форм залякування були погрози стратою, катуваннями та сексуальним насильством, часто також щодо родичів затриманих, і погрози пред’явлення додаткових "обвинувачень" у скоєнні тяжких злочинів. Зокрема, існування смертної кари за "кримінальним кодексом" ДНР дозволяло "прокуратурі" залякувати затриманих погрозами про пред’явлення додаткових обвинувачень, за які передбачено покарання у виді смертної кари.
Наразі відомо про два випадки, де "суд" ДНР постановив смертний вирок, проте на момент презентації доповіді ці "вироки" не були виконані.
У доповіді також повідомляється, що примусові зізнання, одержані під час адмінзатримання, фіксувалися у письмовій формі або на відеокамеру, після чого оформлювалися як "протоколи допитів" вже після початку "кримінальних проваджень", а затримані підписували ці "протоколи" і не відмовлялися від своїх показань, побоюючись подальших катувань або жорстокого поводження.
Такі зізнання, отримані внаслідок катувань та погроз, "суди" часто використовували, навіть якщо обвинувачені пізніше відмовлялися від них під час "судового розгляду".
Управління верховного комісара ООН з прав людини також задокументувало поширену практику перешкоджання доступу осіб до їхніх адвокатів, коли "міністерства державної безпеки" примушували їх або відмовитися від права на захисника, або розірвати договір з певним адвокатом і погодитися на представництво з боку адвоката з "системи безоплатної правової допомоги", запропонованого "слідчими".
На території, яка контролюється обома самопроголошеними "республіками", кримінальні справи, пов’язані з конфліктом, розглядалися переважно у закритих "засіданнях", а "судді" не слухали заяви осіб або заяви їхніх адвокатів, ігнорували недоліки доказів, наданих "обвинуваченням", або взагалі не вивчали докази. Крім того, зафіксовано випадки, коли обвинувачених не доставляли на деякі "судові засідання", зокрема "засідання" щодо запобіжного заходу, підготовчі "засідання" та "засідання", на яких проголошувалися "вироки".
