Навіщо люди скуповують продукти і чи є загроза дефіциту харчів через коронавірус
Невизначеність через коронавірус і карантин змусила українців запастися туалетним папером, гречкою і сіллю. Працівники супермаркетів тільки і встигають заповнювати полиці новим товаром. Чи вистачить українцям продуктів у магазинах і чи варто боятися спустошення прилавків.
Чи вистачить продуктів у магазинах
Через коронавірус люди по всьому світу спустошують супермаркети. У США, Польщі, Іспанії, Австралії та інших країнах, де є спалах коронавірусу, з полиць магазинів розбирають товари першої необхідності. Найбільш дефіцитними виявилися макарони, консерви і... туалетний папір. Частина українців теж піддалася паніці після оголошення карантину на три тижні. При цьому розбирають найдешевше з асортименту.
Окремі покупці дійсно піддалися паніці й купували товари у великих обсягах. Але масового змітання гречки і туалетного паперу в магазинах немає, кажуть в Асоціації ритейлерів України. Поведінка більшості не змінилася.
"Усі продуктові мережі, принаймні в Києві, працюють у звичайному режимі. Вони сформували тактичні запаси продовольства на два тижні, є стратегічні резерви в розподільних центрах. Виробники всі замовлення товарів підтвердили. Оскільки вантажні перевезення в Україні не обмежуються, то і підстав для перебоїв постачання товарів – немає", – прокоментували в Асоціації ритейлерів України.
Найбільше зріс попит на крупи, прокоментували в торгово-промисловій групі Fozzy Group. Однак для ритейлерів це не стало несподіванкою. На складах круп досить, і їх оперативно розвозять по магазинах.
Єдиним викликом для супермаркетів стало посилення безпеки для покупців і співробітників. У торговельних залах почали частіше дезінфікувати вітрини, дверні ручки, ручки візків, каси. На вході з'явилися дезінфектанти для рук.
Одномоментний невеликий стрибок попиту на деякі категорії товарів не вплине на підвищення цін, прокоментували в Асоціації ритейлерів України.
"Скоріше, на ціни впливає курс долара. Крім коронавірусу і загальної економічної ситуації, зараз спостерігається падіння курсу гривні. На деякі категорії товарів ритейлери будуть підвищувати ціни. На які саме – складно зараз сказати, але передовсім це буде електроніка, а не харчі", – розповіли в Асоціації.
Можуть подорожчати імпортні продукти, прогнозує Катерина Звєрєва, директор з розвитку Української плодоовочевої асоціації. Наприклад, подорожчають екзотичні овочі, фрукти, горіхи та ягоди. Насамперед через курс гривні. Через ціни може вирости попит на вітчизняні продукти. Наприклад, замість бананів почнуть купувати більше яблук. Попит на вітчизняну продукцію теж може підняти ціни.
Чому люди скуповують продукти
"Люди думають, що не впливають на поширення вірусу, але впливають на свою реальність. Тому йдуть за продуктами. Так обробляють тривожність. Нехай безглузді дії, але хоч якісь, що є профілактикою тривоги, пов'язаної з безпорадністю і невідомою перспективою", – пояснює психолог Наталія Братасюк.
Через тривоги та переживання вимикаються захисні механізми. Людина не може аналізувати отриману інформацію, зазначає Надія Тарасова, психотерапевт Вінницької обласної психоневрологічної лікарні ім. Ющенка.
"Різні кризи створюють дуже багато напруги всередині людини. І це стає "зеленим світлом" для тих переживань і тривог, які "сидять" всередині самої людини. У спокійний час ці тривоги та переживання не надто даються взнаки, оскільки захисний механізм долає їх у різні способи. А ось за "зовнішньої" небезпеки захисти слабшають і вже не справляються з небезпекою "внутрішньою". Людину накриває хвиля переживань, і в такому стані раціональна частина психіки не може впоратися з тією кількістю емоцій, які з'являються. Цей стан називається "емоційне мислення". У цьому стані людина не здатна аналізувати отриману інформацію. Вона може тільки переживати і емоційно діяти. Щоб зрозуміти цей стан, уявіть людину, яка пливе в море і її насправді накриває хвиля. Дуже важко в такий момент не злякатися", – говорить психолог.
Чому тоді є інші люди, які не скуповують усі товари з полиць магазинів? Знову ж таки, річ у переживаннях. За словами Надії Тарасової, якщо людина більш-менш розуміє, що відбувається в її внутрішньому світі, живе повноцінним життям, почувається досить щасливою і реалізованою, намагається опановувати свої тривоги, а не пригнічувати їх, то в моменти криз її так сильно не "накриває". Цих переживань просто не так багато, і раціональна частина психіки в поєднанні із захистами можуть із цим впоратися.
"Ще варті уваги люди, які взагалі не переживають, нічим не "паряться". Швидше за все, вони схожі на тих, кого "накриває хвилею" емоцій, але вони у такий спосіб протестують проти того, що відбувається. Якщо подумати, то це ті люди, яких у морі накрило хвилею, але вони наполегливо вірять, що це не так. І ті, хто панікує, і ті, хто, навпаки, не переймається, ризикують потонути у хвилях своїх емоцій. Тому варто замислюватися, як плавати, щоб не накрило хвилею переживань, а якщо вже накрило, то які чіткі дії потрібно зробити, щоб виплисти із цієї суміші тривог внутрішнього і зовнішнього світу", – говорить психолог.
