Коронавірус допоміг Україні переторгувати зарубіжжя і вийти "в плюс" вперше за 15 років

Источник: ua.today
торговля Covid-2019

Україна вперше за багато років виявилася "в плюсах" в торгівлі з зарубіжжям: за даними Держслужби статистики, за перше півріччя доходи від експорту перевищили витрати на імпорт більш ніж на 1 млрд доларів. Прем'єр Денис Шмигаль впевнений: економіка країни почала відновлюватися.

За рахунок чого наша економіка досягла таких успіхів і чого очікувати в другому півріччі.

Зовнішньоторговельний баланс

Зовнішньоторговельний баланс країни – це різниця між вартістю експорту та вартістю імпорту. Він складається з двох компонентів: торгівля товарами і торгівля послугами.

Щодо торгівлі товарами баланс у нас, як і раніше, негативний – мінус 1,277 млрд доларів. Але це втричі менше, ніж рік тому: за підсумками I півріччя 2019 року "мінус" був 3,767 млрд доларів. Коефіцієнт покриття експортом імпорту, тобто перевищення доходів над витратами, становив 0,95 (у I півріччі 2019 року – 0,87). Тобто недобір суттєво зменшився.

А ось в торгівлі послугами Україна останніми роками має стійкий позитивний баланс. Експорт послуг в I півріччі 2020 р. становив 5,371 млрд доларів, імпорт – 2,359 млрд доларів, позитивне сальдо 3,012 млрд доларів. Це дозволило перекрити збитки від торгівлі товарами, в результаті зовнішньоторговельний баланс за півроку виявився з плюсом в 1,07 млрд доларів.

У I півріччі 2019 року щодо послуг також було позитивне сальдо – 2,902 млрд доларів, але воно збитків від торгівлі майже в 3,8 млрд доларів не перекрило: рік тому зовнішньоторговельний баланс був мінус 1,69 млрд доларів.

Піднебесна йде у відрив

Як видно з даних Держстатистики, за перші півроку обсяг експорту у нас скоротився на 6,4% порівняно з першим півріччям 2019 року, або на 1,5 млрд доларів, опустившись нижче 23 млрд доларів.

Основними нашими торговими партнерами-покупцями серед майже 200 держав світу, з якими ми торгуємо, як і раніше, є близько десятка так званих країн-"мільярдників". Тобто тих, з якими обсяги товарообігу досягають мільярда доларів і більше.

Першу п'ятірку (див. інфографіку) з більш ніж дворазовим відривом очолив Китай, який за рік майже подвоїв обсяги імпорту з України (докладніше див. нижче). Це величезна для нашої економіки сума – понад 3 млрд доларів, або 13% всього українського експорту. Далі практично "ніздря в ніздрю" йдуть Польща, РФ і Туреччина. З цими країнами ми маємо падіння обсягів експорту на 11-17%. Замикає п'ятірку Єгипет, який випав цього року з "мільярдників", але все одно 969 млн доларів продажів – це багато.

Разом на перші п'ять країн припадає майже 8 млрд доларів нашого експорту, або 35%. Трохи не дотягли цього разу до мільярда доларів Італія – 943 млн (-25,7% за рік) і Нідерланди – 940 млн (+0,4%).

Самі невеликі обсяги експорту у нас з Гренландією – 5,9 тис. доларів, Белізом (19,2 тис.) і Фарерськими островами (34 тис.).

З імпорту Китай також займає перше місце серед торговельних партнерів – Україна купила в цій країні товарів навіть більше, ніж продала, – на 3,647 млрд доларів (від'ємне сальдо 642 млн дол.). І взагалі з першою п'ятіркою топ-імпортерів, в якій Туреччину і Єгипет замінили Німеччина і США, Україна в збитках. Особливо великий мінус в торгівлі з Німеччиною (-1,674 млрд дол.) І Штатами (-1,046 млрд дол.). У цих країн ми купуємо товарів втричі більше, ніж продаємо їм, – переважно це продукція машинобудування, автотранспорт і інша високотехнологічна продукція.

Самий незначний обсяг імпорту в Україну в першому півріччі був з Беніну – 100 (сто!) доларів, Анголи – 200 доларів і Багамських островів – 600 доларів. За словами експертів, це, найімовірніше, товари, куплені в портах.

Що продавали, що купували

Україна залишається великим експортером агропродукції: на зерно і соняшникову олію припало 33% нашого експорту.

А всього ТОП-5 позицій експорту – ще метал, мінеральні продукти та продукція машинобудування – дали майже 70% всіх наших продажів. Але якщо обсяги поставок зерна (в грошах) майже не впали (-0,5%), а обсяги поставок соняшникової олії показали вражаюче зростання – майже на чверть, то по інших позиціях маємо зниження. Найбільше постраждали поставки металу – мінус 18,3% порівняно з минулим роком.

Український імпорт також залишився традиційним – продукція машинобудування – це як різні промислові машини, так і побутова техніка, а також автомобілі, літаки, пасажирські судна. На них прийшлося 30% імпорту, причому падіння (в грошах) становило відповідно 13% і 18,7%. Але найбільше (-33,9%) знизився імпорт палива, яке раніше складало нашу основну статтю витрат. Це стосується як природного газу, так і бензину, дизпалива, автомобільного газу.

Як торгували послугами

Прибуток від торгівлі послугами дали дві головні статті – це транспортні послуги, передусім транзит до Європи газу з РФ (на 2,338 млрд дол., падіння на 22,5% порівняно з першим півріччям 2019 року) і IT-послуги (1,4 млрд дол., зростання на 16,6%). На них в сумі припало 70% доходів.

А ось серед імпорту послуг яскраво виражених "лідерів" немає. В середньому витрати на них коливаються в межах 100-120 млн доларів. Найдорожче обійшлися Україні такі види послуг, як ділові (в галузі наукових досліджень і розробок, з питань управління, технічні, пов'язані з торгівлею та ін.) – 465 млн доларів, державні та урядові (охоплюють послуги, отримані або надані посольствам і військовим базам, що надаються в приймаючій країні дипломатами, співробітниками консульств та ін.) – 359,5 млн і консалтингові – 236,5 млн. До речі, за діловими і консалтинговими послугами України виявилася в плюсі відповідно на 90 млн доларів і на 44 млн доларів, а ось щодо держпослуг – у великому мінусі: ми їх змогли надати всього на 4,7 млн доларів.

Експерти: допоміг коронавірус

Економісти кажуть, що позитивне сальдо в закордонній торгівлі вийшло тому, що ми набагато менше купили, ніж продали. По суті, українці проїдають заощадження.

"Експорт товарів впав на 6,4%, а імпорт – вдвічі більше, на 14,3%, в результаті арифметично вийшов позитивний торговий баланс, – роз'яснив президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. – Коронавірус і карантин призвели до падіння доходів населення, попит на привізні товари, передусім тривалого споживання – це побутова техніка, електроніка, автомобілі та інший транспорт, наприклад, скутери, велосипеди – різко знизився. Звідси і скорочення обсягів імпорту, навіщо бізнесу вкладати капітал в нові покупки, якщо старі партії товарів не розпродані?"

Олександр Охріменко також відзначив значний успіх української зовнішньої торгівлі у відносинах з Китаєм. За його словами, це прорив, нашому бізнесу вдалося зайняти частину ринку, звільненого в результаті торгових воєн між КНР і США. Експерт назвав чотири головні статті нашого експорту до Китаю: залізна руда, соняшникова олія (саме за рахунок неї сталося таке велике зростання експорту), кукурудза, м'ясо птиці.

А ось падіння експорту металу сталося насамперед через зниження поставок його до Італії, нашого головного покупця металопрокату, яка серед країн Європи найбільш постраждала від коронавірусу.

Зростанню позитивного балансу послуг сприяло також зниження рівня зарубіжного туризму українців в зв'язку з карантинними обмеженнями.

Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин каже, що основним стимулом для нарощування імпорту до України було зростання споживчих настроїв населення.

"Багато в чому вони стимулювалися надходженнями трудових мігрантів, – аналізує Олег Пендзин. – 2019 року це 12,5 млрд доларів, які переважно пішли на споживчий ринок. Люди купували автомобілі, імпортну побутову техніку, меблі, одяг, будматеріали і так далі. Нинішнього року такого поки не спостерігається. Тобто ми не стали більше заробляти, а стали менше витрачати".

Але були й інші чинники: Олег Пендзин нагадав, що в першому півріччі впали ціни на енергоносії. Через теплу зиму значно подешевшав природний газ, оскільки скоротилося його споживання, а це одна з основних статей витрат нашого експорту. Аналогічна ситуація з цінами на нафтопродукти: нафта в другому кварталі подешевшала вдвічі, це обвалило ціни на бензин і інші види палива більш ніж на чверть. Але також скоротилося і споживання палива, насамперед дизельного.

"Припинилися пасажирські залізничні та автобусні перевезення, це в рази скоротило потреби в дизельному паливі, яке ми імпортуємо близько 90%, і, відповідно, обсяги його закупівель", – говорить Олег Пендзин.

Чи вдасться утримати прибутки

Експерти сумніваються, що за підсумками року Україна зможе утримати позитивний баланс у зовнішній торгівлі.

"Шок в економіці, пов'язаний з коронавірусом, минає, – зазначив Олександр Охріменко. – Відновлюється транспортне сполучення, а це означає зростання імпорту палива, настає опалювальний сезон, що спричинить збільшення витрат на закупівлю за кордоном газу. Компенсаторами зростання імпорту за рахунок збільшення експорту може бути тільки агропродукція – зерно, соняшникова олія, готові продукти харчування, експорт яких, до речі, в першому півріччі збільшився на 0,2% і становив 7% від усього експорту. Але загальний зовнішньоторговельний баланс за рік все ж буде негативним, хоч і невеликим – оціночно близько 2 млрд доларів".

Олег Пендзин песимістичніший: за його оцінкою, зовнішньоторговельний баланс України 2020 року виявиться на рівні минулорічного. 2019 року, за даними Держстатистики, зовнішньоторговельний баланс був мінус 3,63 млрд доларів. Експерт також вважає, що Україна практично досягла межі експорту послуг, тому сподіватися на те, що за рахунок послуг вдасться поліпшити показники, навряд чи доводиться.

Новости по теме:

Новости партнеров:
Если Вы заметили ошибку, пожалуйста, выделите некорректный текст и нажмите Ctrl+Enter - так Вы поможете нам улучшить сайт. Спасибо!
Отправить Закрыть